Юрій Любимов біографія, фото, його дружини, особисте життя

Ім’я: Юрій Любимов

Дата народження: 30 вересня 1917 р.

Знак Зодіаку: Терези

Східний гороскоп: Змія

Місце народження: р. Данилов, Ярославська обл.

Дата смерті: 5 жовтня 2014 р. (97 років)

Діяльність: актор, режисер, педагог

Вага: 79 кг

Зріст: 170 см

Біографія Юрія Любимова

Юрій Петрович народився під Ярославлем, але вже в 1922 році вся сім’я перебралася до Москви. Під час Непу батько майбутньої знаменитості почав займатися бізнесом, у нього був магазин в Охотному ряду. Мама Любимова працювала вчителькою.

У країні почалися репресії, під них потрапив і батько Любимова. За спогадами Юрія, його тата забирали двічі. За гроші, не за політику. Називали Петру Захаровичу суми, яких у нього не було. Дісталося в цей період і діда Юрія Любимова, який теж переїхав до Москви. Але, на відміну від багатьох, в сім’ї від родичів не відмовлялися, підтримували, навіть якщо хтось сидів у в’язниці.

З-за важкого часу Юрій кинув школу і вступив на електромеханічний технікум. Одночасно він працював і захищав себе на вулиці від посягань. Одного разу Любимова побили, вибили два зуби і розсікли голову. Майбутній артист на наступний день пішов на вулицю з фінкою і однозарядним пістолетом, але до розборок не дійшло. Зате Любимова почали поважати і більше не чіпали.

Лицедійство

У 1934 році Юрій Любимов пішов вчитися в студію, яка перебувала при Мхаті 2-м. І через рік артист вийшов на сцену з першої епізодичною роллю в постановку «Благання про життя». Ще через рік театр і студію закрили. Юрія перевівся в Щуку. І тут він почав грати у виставах «Людина з рушницею», «Багато шуму з нічого», «Принцеса Турандот», «Шлях до перемоги» та інших.

Людина з великої букви

Ну а в якості диплома пішла робота в постановці «Міщани» за твором Максима Горького. У 1939 році після театрального училища Любимов пішов працювати в трупу театру імені Вахтангова.

Війна

У 1941 році Любимова призвали в армію. Він ніс службу в ансамблі пісні і танцю НКВС. І жив за армійським правилами, з дідівщиною. Але в образу себе не давав. А під час війни Юрій Петрович виїжджав на передову і з ансамблем давав концерти перед бійцями.

Під час війни Юрій Любимов дебютував у кіно. У 1941 році він зіграв Принца-свинопаса в новелі «Свинопас» альманаху «Кольорові кіноновели». Потім йому дісталася головна роль у військовій драмі «Дні і ночі» Олександра Столпера. А після війни вийшла комедія «Неспокійне господарство» Михайла Жарова.

Театр Вахтангова

Після демобілізації в 1946 році Юрій Любимов повернувся в трупу театру Вахтангова. Актор почав активно працювати і незабаром отримав заслужене визнання. Серед перших робіт на сцені: Олег Кошовий у «Молодій гвардії», Кріс «Всі мої сини», Шубін в «Напередодні».

З дружиною Каталіною

Пізніше були вистави «Змову приречених», «Міссурійський вальс», «Петвые радості», «Знедолені». У 1951 році Любимова ввели в постановку «Багато шуму з нічого» на роль Венедикта. Сам актор признається, що роль грав з великим задоволенням, причому, знайшов там цікаві драматургічні принципи.

Найбільш знакові роботи Юрія Любимова в 50-е: вистави «Два веронца», «Чайка», «Ідіот», «Маленькі трагедії», «Іркутська історія». І в цей же час, а точніше в 1959 році, чоловік дебютував в якості режисера, він поставив п’єсу «чи Багато людині треба». Одночасно Любимов почав викладати в Щукінському училищі.

В цей час в кіно у Юрія Любимова роботи було мало. Він завжди віддавав перевагу театр, ніж знімальний майданчик. Але все ж основні кінороботи припали на 50-е. Це фільми «Бєлінський», «Прощай, Америко!», «Композитор Глінка», «Єгор Буличов та інші», «Місто запалює вогні», «Людина з планети Земля».

Таганка

У 1963 році режисер поставив на сцені Щукінського училища спектакль «Добра людина з Сезуана». Актори були підібрані з числа студентів. І постановка була справді визначною в той час. Під час політичної «відлиги» п’єсу могли спокійно закрити, але завадили цьому впливові люди.

Любимову запропонували стати біля керма Театру драми і комедії. Він знаходився на Таганської площі і вів жалюгідне існування. За роботу Юрій Петрович почав активно, зміг домогтися зміни репертуару трупи з акторів-студентів Щуки. В результаті на сцені театру, який назвали «театр на Таганці», поставили перший спектакль «Добра людина з Сезуана» 23 квітня 1964 року.

Юрій Любимов на відео Досить швидко театр став одним з провідних у столиці. Спочатку тут, в основному, ставили драматичні вистави, потім почали звертатися до класики і творами сучасників.

Опера

Успішною була робота Юрія Любимова і в оперному театрі, де він значився режисером. Перший досвід – постановка опери «Під жарким сонцем любові» Луїджі Ноно. Її зіграли в 1975 році на сцені італійській «Ла Скали». У 1979 році там же поставили «Бориса Годунова», а через два роки «Хованщина».

Позбавлення громадянства

Початок 80-х років для Любимова було важким часом. Спочатку була смерть Володимира Висоцького, який довго працював на Таганці. Потім заборонили постановку на честь цього видатного поета і актора, а пізніше заборонили і блискучого «Бориса Годунова». У 1984 році Юрія Петровича позбавили громадянства, про це він дізнався в Лондоні. Причина такої дії: активна громадянська позиція, яка йшла врозріз з радянською політикою.

Але Захід прийняв Любимова з захопленням. Актор і режисер почав активно працювати в Ізраїлі, Італії, Франції, Німеччині, США, Фінляндії та ряді інших країн. І всім його постановок супроводжував успіх.

Повернення

У 1988 році артист приїхав до Москви. І тут його зустріли, як переможця. Через рік Любимову повернули громадянство. І він тут же почав працювати в театрі на Таганці. Юрій Петрович ставив п’єси на сцені рідного театру і продовжував працювати за кордоном.

У новому столітті

У 2000-х, будучи вже в похилому віці, Юрій Любимов продовжував ставити цікаві вистави. Серед них «До і після», «Суф(ф)ле», «Антігона», «Горе от ума — Горе розуму — Горе розуму», «Замок», «Арабески».

Секрет довголіття Після конфлікту між акторами театру і Любимовим влітку 2011 року, Юрій Петрович подав у відставку. Знаменитість за власним бажанням звільнили з посади художнього керівника і директора Театру на Таганці.

А в 2012 році Юрій Любимов представив на сцені Театру імені Вахтангова постановку «Бісів» Достоєвського. Її зустріли досить захоплено.

Особисте життя

Багато років Юрій Петрович одружений на угорській перекладачці і журналістці Каталін Кунц. В шлюбі з’явився син Петро.

Смерть Юрія Любимова

Восени 2012 року режисера госпіталізували з серцевим нападом. Після курсу інтенсивної терапії Юрій Любимов впав у кому, але через добу вийшов з неї. Влітку 2013 року режисер відновлював сили і відпочивав, готувався до нового сезону. Восени він представив новий оперний проект в Італії, де так само відсвяткував свій день народження. Навесні наступного року вже в Москві відбулася прем’єра опери-буф «Школа дружин» за комедією Мольєра в постановці Любимова.

2 жовтня 2014 року Юрій Любимов у важкому стані був доставлений в лікарню. Діагноз — гостра серцева недостатність. Через три дні він помер.

Церемонія прощання з режисером і заслуженим педагогом пройшла в театрі ім. Е. Вахтангова. Юрій Любимов був похований 8 жовтня 2014 року на Донському кладовищі.