Олена Сафонова (акторка): біографія, фото, особисте життя, діти Олени Сафонової

Ім’я: Олена Сафонова

Дата народження: 14 червня 1956 р. (60 років)

Знак Зодіаку: Близнюки

Східний гороскоп: Мавпа

Місце народження: Ленінград р.

Діяльність: радянська і російська актриса

Вага: 58 кг

Зріст: 175 см

Біографія Олени Сафонової

Олена Сафонова – донька режисера «Мосфільма »Валерії Рублевої і відомого актора Всеволода Сафонова. І саме вплив батьків визначило майбутню професію. У дитинстві Олена постійно їздила в кіноекспедиції, допомагала звукооператорам, освітлювачам, постійно щось приносила і часом засинала на коробках з плівкою.

Всеволод Сафонов знявся в сотні фільмів і був дуже затребуваним актором. Він зіграв у картинах «Солдати», «Справа строкатих», «Мета життя», «Тиша», «По ту сторону» і «Білоруський вокзал». А поки він працював, його дочка перебувала в акторському середовищі. В гостях сім’ї були такі таланти, як Євстигнєєв, Леонов і Папанов.

Маленька Олена постійно грала на кіностудії, сім’я жила просто в «Мосфільму». З вікна було видно, як гримується Євстигнєєв. В його вікно дівчинка кидала сніжки, а актор погрожував їй серветкою. Як зізнається сама Сафонова, вона завжди знала, що буде актрисою. «Та я нічого іншого й не вмію, хіба що готувати…», — зізнається актриса.

Життя в кіно почалася в Олени Сафонової з картини «Шукаю мою долю» Аїди Манасаровой. 10-класниця зіграла Любу.

Навчання

Незважаючи на своє зоряне походження і наявність двох ролей за плечима Олена Сафонова вступила до ВДІКУ тільки з третього разу. Правда в театральному дівчина провчилася недовго. Юна актриса дружила з дисидентом, якого не прийняли у ВДІК.

Молодий чоловік емігрував в Америку, а Сафонової довелося повернутися в рідний Ленінград. Там вона закінчила ЛГИТМИК і один сезон пропрацювала в Театрі імені Комісаржевської.

Перша велика роль

На проби до картини «Повернення Батерфляй» Олена приїхала в джинсах і ще зовсім дівчинкою. Режисер вагався і говорив юної актриси, що їй доведеться грати сильну і мужню жінку.

Вона повторила долю своєї героїні

На що актриса дерзка відповіла: «З моїм характером, а він у мене дуже мерзенний, ви зіткнетеся. А ось мужності мені не позичати, жіночність само спробуйте відкрити в мені».

Після головної ролі в біографічній картині «Повернення Батерфляй» Олега Фіалко, яка вийшла в 1983 році, Сафонову помітили. Правда кілька наступних років актриса знімалася лише у невеликих епізодичних ролях.

«Зимова вишня»

Зоряний час настав через десять років. Сафонову полюбили мільйони глядачів після ролі у фільмі «Зимова вишня». І як часто буває, роль, яка принесла славу, дісталася зовсім випадково. Спочатку на головну роль затвердили Наталія Андрейченко. Проте на зйомках вона закрутила пристрасний роман з актором і режисером Максиміліаном Шеллом, і зовсім забула про свою роботу. У підсумку довелося терміново шукати іншу акторку. Олена Сафонова з роллю впоралася блискуче і показала себе як різнобічна актриса з неабиякими драматичними здібностями. Правда, її героїня стала більш трагічною і ліричною, ніж планувалося.

«Зимова вишня» принесла Олені і популярність і визнання колег. Її назвали найкращою актрисою року та нагородили премією за краще виконання жіночої ролі на двох кінофестивалях. Втім, є й зворотний бік популярності – до Олени Сафонової приклеївся образ її героїні.

«Очі чорні»

Після «Зимової вишні» актрисою всерйоз зацікавилися режисери і стали запрошувати зніматися. Дівчина знімалася у Павла Лунгіна, Сергія Мікаеляна і Сергія Бодрова-старшого. Наступна велика роль Сафонової була в картині Микити Михалкова «Очі чорні». Партнером по фільму став Марчелло Мастроянні.

Олена Сафонова і Сергій Гармаш

«Я пишаюся цією роллю, незважаючи на те, що картина в Москві нікому не сподобалася. Символу не було — я просто грала маленьку жінку Анну з пересічною зовнішністю, яких у житті багато, і раптом Ганна стала головною любов’ю в житті героя Мастроянні». Після цієї ролі, до речі, до Олени Сафонової прийшла європейська популярність.

До роботи в цій картині Олена Сафонова була невиїзною, однак, це вдалося змінити саме Микиті Міхалкову. Він допоміг актрисі домогтися можливості працювати за кордоном. Після фільмів «Очі чорні» і «Зимова вишня» актрисі пропонували грати лише в мелодрамах: «Якості», «Де знаходиться нофелет?», «Продовження роду», «Катала», «Утамуй мої печалі», «Таксі-блюз» і «Метелики».

Французький період

Сафонової надійшла пропозиція від французького режисера. І це пропозиція перевернуло все її життя. Актрисі дісталася роль в картині «Акомпаніаторка» Клода Міллера. У французьку середовище і ландшафт вона дуже органічно вписалася. Їй належало зіграти любов з актором Самюелем Лабардом, який насправді був закоханий в актрису ще з часів «чорних Очей».

Роман акторів розвивався стрімко. Повернувшись в Росію, Олена спакувала валізи, і кинула роботу і будинок і близьких, і поїхала до коханого. У Франції дівчина не залишила професію, знімалася в кіно і в театрі. Олена Сафонова зіграла у виставі, де грав її чоловік – «Те, чого чекаємо, і те, що відбувається». Він був присвячений гей-культурі. За цю роботу вона отримала схвальні відгуки. Далі надійшло кілька пропозицій від французьких режисерів. Зокрема, у паризькому «Театр 13», роль Марини Цвєтаєвої.

Олена Сафонова: Колір зимової вишні Просто ролі

У Франції Сафонова знялася в декількох фільмах: «Жінка на вітрі», «Вітер зі сходу», «Мадмуазель». Втім, і про Росії актриса не забула.

«Музика для грудня»

Іван Диховічний запропонував Олени Сафонової зіграти роль спившейся і втрачає розум дружини так званого «нового російського» в картині «Музика для грудня». Олені сценарій сподобався, і вона пожертвувала заради ролі кількома європейськими проектами.

Принцеса на бобах

У 1997 році Олена Сафонова розлучилася з чоловіком і повернулася в Росію. Пострадянське кіно цим скористалося. Актриса зіграла в эстетской картині «музика для грудня», а так само у глядацьких, таких як «Президент і його жінка», «Принцеса на бобах», і «President і його жінка». В «Принцесі на бобах» Сафонова наважилася постати перед глядачами брудною, немитої і не нафарбованою, до того з клоччям на голові. Рідкісні актриси погодяться зніматися в настільки непривабливому вигляді. Олену ж це анітрохи не збентежило.

У свій постфранцузский період Олена Сафонова зіграла більше десяти ролей. І головна була в продовженнях «Зимової вишні». Картину переробили в серіал. І даремно.

Театр

У Росії Олена Сафонова не відчуває себе непотрібною і в театрі. Вона грає Поліну в комедії «Плачу вперед!», поставленої театром «Амфіон» і удостоюється премії «Чайка-99». Цікава роль вийшла в антрепризі Дубровицького «la’театр» і вдала в «Небезпечних зв’язках».

Особисте життя Олени Сафонової

«Як серед жінок бувають жінки, баби й дівчата, так є чоловіки, є мужики, а є просто жлоби. Ось чоловіків люблю, а інших немає», — говорить актриса.

Зимова вишня-3 «Зимова вишня» стала для Олени Сафонової пророчою. Вона повторила долю своєї героїні: пережила і розлуку з коханим, який не може залишити свою сім’ю, зустріч з іноземним принцом.

Як зізнається актриса, у неї були романи і з одруженими чоловіками, і з неодруженими. Причому всі вони були недовготривалими. Тому, що сама Олена не знала, чи хоче і чи зможе вона з ними жити.

В Росії у Сафонової був невдалий шлюб. Вона народила сина Івана і розлучилася з чоловіком. Однак ще раз пішла під вінець. Потім разом з дитиною переїхала до Франції. Між Сафонової та її французьким чоловіком була справжня любов. Ніжні почуття всьому кидалися в очі. Проте чоловік сильно ревнував свою дружину. І одного разу поставив умову: або будинок або кіно. Актриса вибрала професію.

Зараз Олена живе в Москві, але часто буває в Парижі, де живе її молодший син Саша, з рідним татом. У Росії Олена Сафонова не відчуває себе непотрібною і в театрі. Вона грає Поліну в комедії «Плачу вперед!», поставленої театром «Амфіон» і удостоюється премії «Чайка-99». Цікава роль вийшла в антрепризі Дубровицького «la’театр» і вдала в «Небезпечних зв’язках». br /