Надія Петрова біографія тенісистки, фото, особисте життя

Ім’я: Надія Петрова

Дата народження: 8 червня 1982 р. (34 роки)

Знак Зодіаку: Близнюки

Східний гороскоп: Собака

Місце народження: р. Москва

Діяльність: тенісистка

Вага: 65 кг

Зріст: 178 см

Біографія Надії Петрової

Дитинство і родина Надії Петрової

Надя народилася в Москві. Народившись в спортивній сім’ї, вона рано почала займатися спортом. Як вважали батьки, у неї були здібності до плавання, і до легкої атлетики. Так як цими видами спорту серйозно можна займатися лише з дванадцяти років, вони вирішили спочатку зайнятися чимось іншим. Для цього вибрали великий теніс.

Серйозно тенісом Петрова почала займатися у вісім років. Ніхто про цю талановиту дівчинку довгий час не знав. Вона не була на виду, на відміну від тієї ж Анни Курнікової або Анастасії Мыскиной. У дитинстві Надя не входила ні в одну збірну.

Азами сучасного тенісу вона опановувала тихо, під пильною увагою своїх батьків-спортсменів. Першим її тренером стала мама, хоча сама вона була не тенісисткою, а легкоатлеткою. Ракетку в руки Петрова взяла на московському корті. У той час сім’я жила в столиці. Першим професійним тренером стала Марія Шмагина, потім Надю тренував Андрій Арунов.

Кубок Кремля – 2009, Надія Петрова Коли мама Наді почала тренувати збірну з легкої атлетики в Єгипті, а тато – арабських дискоболов, дочка, звичайно ж, перебувала з ними. Вони жили в Каїрі. Там дванадцятирічна Надія ходила в гарну школу, не залишала і заняття тенісом. Час від часу вона брала участь у якихось змаганнях і навіть брала участь в чемпіонаті Єгипту. Персонального ж тренера у молодої спортсменки не було, так як це коштувало недешево. Матеріальні можливості родини були такі, що особистий тренер їм було не по кишені.

Тенісистка Надія Петрова на корті

Якось на змаганнях в Ізраїлі, де проходив юнацький турнір четвертої категорії, на Петрову звернув увагу Томаш Іванскі – молодий польський тренер. Його цікавила причина, по якій дівчина рідко буває на змаганнях. Дізнавшись про існування фінансової проблеми, він запропонував родині допомогу в пошуку спонсора. Незабаром Надія з мамою вирушили до Польщі, де познайомилися з Анджей Глінскі. Два дні поспостерігавши за тренуваннями юної тенісистки, він погодився стати її спонсором. Петрова підписала свій перший в житті професійний контракт. Для Наді це було початком нового життя.

Сім’я так і жила в Єгипті. Папа продовжував працювати, а Надя з мамою на виділені Глінскі кошти змогли їздити по турнірах. Тренером Петрової залишалася її мама.

Тенісистка Надія Петрова на корті

Приїхавши в 1997-му році в Тбілісі, нікому не відома на той момент п’ятнадцятирічна дівчинка раптом стала переможцем серед спортсменок свого віку. Завдяки такій перемозі, тенісистка відчула себе впевнено. У наступному році вона стала переможцем серед юніорів на Відкритому чемпіонаті Франції. Притому, що дівчина не була навіть сіяного, вона вийшла у фінал і перемогла Олена Докич. До спортсменці підійшов Олексій Селиваненко, який в той час був віце-президентом ФТР. Він запропонував Наді взяти участь у «Кубку Кремля». Так само їй відразу запропонували укласти з компанією Advantage контракт. Дебют Петрової на «Кубку Кремля» виявився успішним.

Успіхи Надії Петрової у професійному тенісі

Починаючи з 1999-го року, Надію почала тренувати Тетяна Наумко. Це стало можливим, завдяки рекомендації та за кошти пана Анджея. На той момент Петрова вже показувала хороші результати. Наприкінці 1999-го року дівчина увійшла в сотню кращих тенісистів під номером 95.

У 2000-му році на турнірі в Майамі Надя вийшла у чвертьфінал. На Вімблдоні вона обіграла Олену Дементьєву. Цей сезон Петрова не зуміла завершити успішно, так як отримала травму ноги. «Кубок Кремля» вона відвідала в якості глядача.

Гаряча Надія Петрова – фото Надія була щаслива, що її тренує професійний тренер, так як до п’ятнадцяти років у неї такого не було. З-за цього вона постійно відчувала брак належної тенісної школи. Тетяна Наумко допомогла Наді в постановці техніки.

До 2005-го року шлях спортсменки був не легким і далеко не прямим. А ось в 2005-му році Надію немов прорвало. В «Ролан Гаррос» вона вийшла в півфінал, виграла турнір у Лінці, опинилася в Лос-Анджелесі на підсумковому чемпіонаті світу і увійшла в першу десятку. У цей період Петрову тренував Глен Шаап. Відносини з ним у спортсменки були напруженими. Закінчивши сезон, вона з ним розлучилася. Наступним тренером Наді став Олександр Мітяєв.

Надія Петрова в даний час

У 2007-му році на Відкритому чемпіонаті Франції спортсменка отримала травму, через що їй довелося довго відновлюватися. На превеликий жаль, її надіям на перемогу в «Ролан Гаррос» не судилося збутися. Незабаром Надію почав тренувати Томаш Іванскі. З ним тенісистці вдалося досягти значних успіхів у спорті.

Надія Петрова сьогодні продовжує спортивну кар'єру

У 2012-му Надія в парному розряді став переможцем підсумкового чемпіонату WTA. Цей результат повторив результат 2004-го року. Багато років поспіль у світовому рейтингу вона входила в першу двадцятку.

Особисте життя Надії Петрової

Улюблена країна спортсменки – Австралія. Їй подобається природа, люди і міста цієї країни. Надя вважає Австралію демократичною, так як там немає питання мови, націй і т. д. Їй завжди приємно туди повертатися. Петрової подобається російська література. Вона слухає Іглесіаса-молодшого. Надія чудово малює. Вона може копіювати практично будь-яку картину. Однак на це хобі у спортсменки залишається мало вільного часу. Навіть перебуваючи на відпочинку, Петрова не припиняє підтримувати спортивну форму. За її словами, без фізичних навантажень вдається обійтися не більше тижня, а потім з’являються ранкові пробіжки, фітнес, якісь вправи. Без цього не можна.

Я вибираю спорт – Надія Петрова У 2013-му році у спортсменки загинула матір в автокатастрофі під Москвою. Їй було шістдесят чотири роки. Це стало сильним ударом для тенісистки.

У Наді незговірливий і складний характер. Постійного тренера останнім часом у неї немає, частіше це спаринг-партнери. Вона цілеспрямована людина, лідер за характером, завжди «гне свою лінію. Деякий час вона жила в Амстердамі. Повернувшись у Москву, довго не могла звикнути до цього міста.

Життя професійної тенісистки пригнічує Петрову. Вона каже, що помилково вважати, що в житті спортсмена немає нічого крім спорту. Це не так. Постійні перельоти і тренування роблять практично неможливим участь у громадському житті, впливають і на особисте життя. Життя поза кортом є, але нею майже ніхто з тенісистів незадоволений. Надія в інтерв’ю сказала, що їй хотілося б жити повним життям, робити дурниці, а не лягати вчасно та дотримуватися спортивний режим.