Мітта Олександр Наумович біографія, фото, його дружина і сім’я

Ім’я: Олександр Мітта

Дата народження: 28 березня 1933 р. (83 роки)

Знак Зодіаку: Овен

Східний гороскоп: Півень

Місце народження: Москва

Діяльність: кінорежисер, сценарист, актор

Вага: 68 кг

Зріст: 170 см

Біографія Олександра Мітти

Походження Олександра Мітти

Олександр Наумович Рабинович народився 28 березня 1933 року в Москві. Мітта – стародавня єврейська прізвище родини Олександра Наумовича по материнській лінії, що походить від єврейського слова «міта», що означає національне пристосування для перенесення небіжчиків, якусь подобу нош. Олександр ніколи не приховував свого єврейського походження, народився в сім’ї, до глибини душі, відданої ідеалам Жовтневої революції. У 1937 році, однак, революція обернулася проти своїх гарячих послідовників: більшість родичів Рабіновича, в тому числі і мати, були репресовані, багато з них – розстріляно.

Освіту. Творчий пошук

Після закінчення школи Олександр Наумович вирішує стати художником, надходить в художній вуз. Однак з нього Мітту відраховують: його таланту виявилося занадто тісно у вузьких рамках соціалістичного реалізму. Після цього Олександр надходить в архітектурний. У 1955 році Мітта закінчив архітектурний факультет Московського інженерно-будівельного інституту ім. Куйбишева. Навчав майбутнього режисера архітектурі великий конструктивіст Костянтин Мельников. Однак по закінченні університету захоплення Мітти знову змінилися.

Справжнє прізвище Олександра Мітти - Рабинович

Досвід художнього вузу дозволяє Олександру влаштуватися на роботу карикатуристом спочатку в «Крокодил», потім – у «Веселі картинки». Цей досвід виявився згодом безцінним для Мітти-режисера – слідуючи принципам побудови карикатури, у своїх фільмах Олександр Наумович робить акцент на контрапункт картинки і тексту, якогось дії і коментує дію монологу, діалогу, закадрового голосу. Одночасно з роботою в журналах Мітта вирішує отримати другу вищу освіту, на цей раз твердо вирішивши пов’язати своє життя з кінематографом. У 1961 році він закінчує факультет режисури Вдіку. Вчителем Мітти у Вдіку був кінорежисер, сценарист, театральний режисер М. Ромм.

Фільми Мітти про підлітків

Дипломна робота Олександра Мітти та його однокурсника Олексія Салтикова була поставлена на студії «Мосфільм» в 1961 році. Основою картини «Друг мій, Колька!» послужила однойменна п’єса драматурга А. Хмелика, одного з творців дитячого кіножурналу «Єралаш». Несподівано для всіх дипломна мелодрама, проектує «доросле» кіно на дитячі проблеми і реалії шкільного життя, увійшла у двадцятку найпопулярніших фільмів 1961 року. У загальній складності з травня по грудень 1961 року фільм подивилися майже 24 млн радянських глядачів.

Наступний фільм, перша самостійна режисерська робота Мітти «Без страху і докору» вийшов на екрани в 1962 році. Мітта продовжує підліткову тему – в кадрі знову виявляються звичайні хлопці та дівчата, які зіткнулися з дорослими реаліями.

Власний режисерський стиль Мітти починає формуватися з третьої картини Олександра Наумовича – «Дзвонять, відкрийте двері» (1965, сценарій А. Володіна). Захоплено черпаючи натхнення в, здавалося б, з’їждженій до того часу «дитячої», «піонерської» темі, режисер розкриває її зовсім по-іншому – небанально, без нав’язливої ідеології, і, що найголовніше – пронизливо життєво. У 1966 році фільм отримав міжнародне визнання – картина була удостоєна головного призу кінофестивалю дитячих фільмів у Венеції – гран-прі «Золотий лев Святого Марка».

Режисер-хуліган Мітта до 80 років пережив кризу В 1969 році Мітта дебютував як актор. Він зіграв у фільмі свого друга Марлена Хуциєва «Липневий дощ» роль самотнього інтелектуала Владика.

Наступний фільм Мітти-режисера «Точка, точка, кома…» вийшов на екрани в 1972 році і продовжив «підліткову» тему Олександра Наумовича. Цей фільм також став свого роду дебютом – Мітта виступив не тільки в ролі режисера, але і написав сценарій до картини. Як і в попередніх стрічках, майстерність Олександра в при роботі з юними акторами, тонке психологічне чуття і майстерня промальовування персонажів зробили фільм видатної стрічкою в історії радянського кінематографа. У 1973-1974 роках картина зібрала велику кількість нагород і премій, в тому числі на Московському, Алма-Атинському кінофестивалях, «Параді дитячих фільмів» у Белграді, міжнародному дитячому кінофестивалі в Салерно та ін.

«Екіпаж»

З 1969 року Мітта відходить від звичної йому дитячо-підліткової теми і пробує себе в різних жанрах – мелодраматичному («Москва, любов моя», 1974), казковому («Розповідь про те, як цар Петро арапа женив», 1976), трагикомедийном («Гори, Гори, моя зірка», 1969), новому для радянського кінематографа жанрі фільму-катастрофи («Екіпаж», 1979).

Про стрічку «Екіпаж» варто згадати окремо. Олександр Наумович вперше в історії радянського кіно знімає фільм-катастрофу. Звичайно, в сучасному розумінні цього терміна фільм не настільки катастрофічний, однак у той час у радянському кінематографі стрічка влаштувала чи не переворот. Після того, як в міністерстві відмовилися виділяти на картину кошти, вважаючи її нецікавою, непотрібною, Мітта не відступився від свого проекту. При повній відсутності бюджету режисер почав шукати альтернативні джерела коштів.

Фільмографія Олександри Мітти дуже багата

У країні, де були відсутні ринкові відносини, Mitte вдалося неможливе – він знайшов спонсора («Аерофлот») і зняв картину повністю за небюджетні кошти. Фільм зібрав безпрецедентну глядацьку аудиторію по всьому Радянському Союзу і за його межами і став лідером прокату за всю історію радянського кінематографа. Картина, яка поєднує в собі елементи кінороману і фільм-катастрофу, зібрала велику кількість радянських та міжнародних кінонагород. Жанр, типовий для західного кінематографа, виявився надзвичайно вдало адаптованим під радянську дійсність. Незважаючи на те, що «Екіпаж» був, по суті, комерційним фільмом, ніякого доходу Мітта не отримав.

Олександр Мітта в перебудову і постперебудовні час

Наступним етапним фільмом для Мітти стала знята в 1982 році картина «Казка мандрів» з Андрієм Мироновим у головній ролі. Ця музична казка-алегорія, знята спільними зусиллями кінематографічних команд Радянського Союзу, Чехословаччини та Румунії, вперше втілила в собі, за словами Мітти, ідеї Станіславського і Ейзенштейна одночасно. Мітта довгий час не міг вирішити для себе, до якої кінематографічної школі Радянського Союзу відносити свою творчість. Пошук своєї «ніші» у вітчизняному кіно привів до ідеї поєднання різноманітних, часто протилежних творчих ідей в одній кінострічці.

У 90-х роках Миттой була знята одна картина – «Загублений у Сибіру» (1991). У 1990 році Мітта написав сценарій для кинодрамы Володимира Василькова «А в Росії знову окаянні дні». «Загублений у Сибіру» — спільна радянсько-британська картина, що оповідає про англійського археолога, за безпідставним звинуваченням сосланном в сталінські табори.

Олександр Мітта Після зйомок «Загубленого в Сибіру» Мітта на довгий час зник з поля зору кінокритиків. Мовчання тривало майже десять років – за цей час Олександр Наумович встиг побувати в Штатах, перейняти досвід західного кінематографа і поділитися власними знаннями, викладаючи режисуру в Гамбурзі і власної режисерської студії в Москві. Олександр Мітта – голова журі кількох кінематографічних конкурсів і народний артист РФ.

На початку двохтисячних ім’я режисера знову стало популярним після десятирічної перерви Мітта повторно увірвався у вітчизняне кіно відомим серіалом «Кордон. Тайговий роман». За цей серіал Мітта отримав у 2002 році Державну премію Російської Федерації. У 2002 році Мітта, постійно знаходиться у творчому пошуку і пробує себе в різних жанрах, випускає в прокат кримінальну драму «Розпечена субота», а двома роками пізніше на телеканалі НТВ транслюється його другий серіал «Лебединий рай». Зараз Олександр Наумович завершує роботу над художнім фільмом про вітебськом періоді життя художника Марка Шагала. Робоча назва фільму – «Миракль про Шагала», а в прокат фільм вийде орієнтовно в жовтні 2013 року під назвою «Шагал – Малевич».