Андрій Фурсов біографія, фото, особисте життя

Ім’я: Андрій Фурсов

Дата народження: 16 травня 1951 р. (65 років)

Знак Зодіаку: Телець

Східний гороскоп: Кролик

Місце народження: р. Щолково, Московська обл.

Діяльність: історик, соціолог, політолог, публіцист

Вага: 98 кг

Зріст: 186 см

Біографія Андрія Фурсова

Фурсов андрій Ілліч – відомий в наукових колах учений, що вивчає історичний процес, теоретик суб’єктивно-системного підходу до розгляду суспільства, політолог, публіцист, член організації вітчизняних літераторів — Спілки письменників та голова редакційної колегії реферативного видання «Сходознавство і африканістика», випустив близько чотирьох сотень праць.

Фурсов Андрій Ілліч

За власним визнанням, він сприйняв як особисте кредо любиться формулу, запропоновану свого часу вождем італійських комуністів Антоніо Грамші – «Песимізм розуму (здатного розуміти і приймати всю безнадійність зусиль жити за правилами і, в цілому, всю трагічність людської природи) і оптимізм волі (що виключає можливість компромісу, відкладання рішень, перекладання їх на інших).

Головною сферою своїх наукових пошуків він назвав національну історію, питання світової боротьби за ресурси, інформацію та влада, проблеми глобалізації, вивчення співвідношень рівня та динаміки соціально-економічного розвитку країн Сходу та Заходу.

Дитинство та родина Андрія Фурсова

Майбутній чиновник від науки (як він сам себе визначив) з’явився на світ 16 травня 1951 року в Щелково, (Московська область), в родині військовослужбовця.

Андрій Фурсов в якості професії вибрав історію

Після закінчення школи в 1968 році він вступив в МДУ на спеціальне відділення – Інститут країн Азії та Африки – і через п’ять років навчання, отримав диплом за напрямом підготовки «сходознавство і африканістика» з профілем «історія». У 1986 році він захистив кваліфікаційну роботу на здобуття ступеня кандидата наук, представивши працю з критичним аналізом проблем селян з країн Азії.

Початок кар’єри Андрія Фурсова

Починаючи з 1997 року і протягом наступних дев’яти років Андрій Фурсов керував структурним підрозділом Російського гуманітарного держуніверситету – Інститутом російської історії, де здійснювалися наукові розробки актуальних проблем вітчизняної історії у відповідності з цілим рядом дослідницьких програм.

Історик і політолог Андрій Фурсов

При цьому навчально-науковій установі РДГУ з метою розширення інформаційного простору був також створений журнал під назвою «Російський історичний журнал», редакцію якого очолив Андрій Ілліч. Крім цього, він вів в ІРІ РДГУ засідання-семінари клубу «Універсум», де в ході дискусій вивчалася картина сучасного світу, історичні зіставлення особистостей, концепції влади, типологія конфліктів, пропонувалися прогнози розвитку держави.

З 2002 по 2006 рік Андрій Ілліч був також одним з директорів науково-дослідного підрозділу Інституту філології та історії РДГУ, а саме, Центру глобалістики (вивчення у взаємозв’язку світових загальнолюдських проблем) та компаративістики (порівняльного методу дослідження зв’язків, відповідностей навчань, аналогій між спорідненими культурами).

Андрій Фурсов про Сталіна Після безпрецедентного й жваво обговорювалося в 2006 році в університетських колах звільнення новим керівництвом РДГУ колективу Інституту російської історії, Андрій Фурсов очолив Центр російських досліджень (у складі Інституту МосГУ), запрошувався для публічних виступів у навчальні заклади Сполучених Штатів, «Країни кленового листа», ФРН, Угорщини та Індії. Він також був учасником більше сотні російських проектів в галузі суспільних наук, а також ряду міжнародних нарад, з’їздів, конференцій.

Особисте життя Андрія Фурсова

Видатний фахівець в області історії – володар премії АПН «Солдат Імперії», що присуджується вченим-публіцистам, громадським діячам, які зробили особливий внесок у справу відродження державності РФ, а також літературних нагород суспільно-політичних журналів «Москва» і «Наш сучасник».

Андрій Фурсов - автор безлічі книг

Творчі наукові погляди вченого сформувалися під впливом відкриттів та ідей Володимира Крилова, дослідника-обществоведа, співробітника Інституту Африки, потім ІСЕМВ АН СРСР, роботи якого (включаючи «Теорію формацій») незмінно опинялися в центрі уваги представників вітчизняної гуманітарної науки, дозволяючи переосмислити природу багатьох положень суспільно-економічного устрою держав. Дослідження Фурсова в науці свідчать також про вплив на нього положень праць соціального філософа та критика глобального капіталізму Олександра Зінов’єва і одного із засновників світ-системного аналізу, який передбачає дослідження еволюції систем товариств, а не окремо взятих соціумів, американського соціолога-неомарксиста Іммануїла Валлерстайна.

Інформації про приватне життя історика не багато. У нього є син, Кирило, 1979 року народження, який, як і батько, закінчив ІСАА МДУ. Він – вчений-історик, трудився в Центрі історико-економічних досліджень Інституту економіки РАН, опублікував ряд неординарних робіт, включаючи книгу «Леви Пятиречья: сикхи — великі воїни Азії». Разом з батьком він читав у Московському університеті лекції про країни Сходу.

Андрій Фурсов сьогодні

Вчений-соціолог – завкафедрою суспільних наук у Вищій школі ТБ МДУ, голова Центру методології в Інституті динамічного консерватизму, завідувачем відділу Азії і Африки в дослідницькій організації РАН – ІНІСН, член Міжнародної академії наук зі штаб-квартирою в австрійському Інсбруку, що об’єднала найбільших науковців сучасності.

Виступи і лекції Андрія Фурсова дуже популярні

Він полягає в експертній раді таких видань, як «Геополітика», «Політичний журнал», є членом Інтелектуального і Изборского клубу. У 2010 році він був зарахований до складу вітчизняного Спілки письменників, проводить популярні щомісячні лекції в Школі аналітики Фурсова, організацією яких займається Студентське наукове товариство Московського гуманітарного університету, веде профільні курси в МДУ, РДГУ, МосГУ.

Виступ Андрія Фурсова про Путіна Виступи публіциста по злободенних питань багато представників російської інтелектуальної еліти вважають яскравими та цікавими своїми несподіваними висновками і оригінальними історичними паралелями, а також залученням великого обсягу унікального архівного матеріалу. Однак існує й така думка, що його лекції, нібито, користуються популярністю лише у екстремістів, радикалів, релігійних фанатиків та інших асоціальних елементів.