Ім’я: Євген Шварц

Дата народження: 21 жовтня 1896 р.

Знак Зодіаку: Терези

Місце народження: Казань р.

Дата смерті: 15 січня 1958 р. (61 рік)

Діяльність: прозаїк, драматург, сценарист

Біографія Євгена Шварца

Великий радянський казкар Євген Шварц запам’ятався своїми приголомшливо добрими і реалістичними викладами відомих казок світових класиків. З під його пера вийшло понад 20 п’єс казкових постановок для лялькового та драматичного театрів. Також за його сценаріями зняли чимало ігрових фільмів і один мультиплікаційний фільм.

Народження та дитячі роки Євгена Шварца

Євген Шварц народився 9 жовтня 1896 року в місті Казані в сім’ї православного єврея-лікаря Лева Шварца і Марії Шовку, яка була акушеркою. Обидва батьки походили із заможних і інтелігентних сімей. Незабаром після весілля Лева і Марії на світ з’явився їхній первісток Євген.

Життя в Казані маленький Женя не запам’ятав, в ранньому дитинстві з батьками переїхав спочатку у підмосковний Дмитрів, а після – в місто Армавір, потім – Ахтыри і остаточно в Майкоп. Там і минула молодість майбутнього казкаря. Ці переїзди можна сміливо вважати своєрідними посиланнями його батька, який часто звинувачено в революційній діяльності та піддавався гонінням.

Молодість Євгена Шварца

Після закінчення майкопського реального училища, в 1914 році Євген вирішив вступити на юридичний факультет Московського університету. Втім, диплом юриста Шварц не отримав – вже через пару років навчання він зрозумів, що обрав не той шлях. Його змалку манили театр і література.

В 1917 році Євген Шварц був покликаний в армію. Після Жовтневого перевороту він вступив в Добровольчу армію Л. Корнілова. Під час одного з штурмів прапорщик Шварц отримав контузію, від якої страждав всю подальше життя – у нього тремтіли руки.

Після травми, Євген був демобілізований. Він вступив до університету в Ростові-на-Дону і твердо вирішив пов’язати своє майбутнє з творчістю. В цей же час він почав працювати в «Театральної майстерні». Критики досить прихильно відгукувалися про акторській грі молодого Євгена Шварца і пророкував йому блискуче майбутнє у театрі. Проте, після двох років акторства, Євген залишив сцену.

Крім роботи на театральних підмостках, Шварц писав фейлетони і був літературним секретарем Корнія Чуковського, пробував себе в ролі журналіста у місті Донецьк. Як фейлетоніст творив під псевдонімом Дід Сарай для газети «Кочегарка» і журналів «Забой» і «Ленінград».

Євген Шварц — «Звичайне диво»: фільм за п’єсою В 1924 році розпочалася співпраця Євгена Шварца з Самуїлом яків маршак. В цей час Шварц почав працювати в Ленінграді в дитячій редакції Госиздата. Головним обов’язком його тоді була допомога новачкам. За свідченнями дебютантів, Євген володів винятковим творчим чуттям і здатність доповнювати чужі задуми. Багатьом новачкам він допоміг визначити свій літературний шлях.

Творчий шлях Євгена Шварца

На початку 20-х років Євген Шварц співпрацював з представниками літературного об’єднання ОБЭРИУ. Нарівні з членами товариства Шварц писав оповідання та вірші для дітей журнали «Чиж» і «Їжак».

У 1925 році видав першу власну дитячу книгу «Розповіді старої балалайки». Творити в цей час Шварцу доводилося під постійним наглядом, бо дитяча література вважалася непотрібною і порожнім явищем. Не дивлячись ні на що, перша книга Євгена Львовича мала успіх.

Натхнений їм, Шварц сів за написання дебютної казкової п’єси «Ундервуд». У 1929 році відбулася прем’єра постановки в Ленінградському Тюгу. Там же ставили і наступні його твори: «Острів 5-К», «Скарб». У 1934 році Євген Шварц став членом Спілки письменників СРСР.

У 1940 році п’єса «Тінь», яку Шварц написав за мотивами казки Ганса Крістіана Андерсена була вилучена з репертуару театру відразу ж після прем’єри, оскільки цензори побачили в ній політичну сатиру і прихований підтекст.

У воєнні роки Євген Шварц працював спочатку в ленінградському Радіоцентрі, продовжував писати п’єси. В кінці 1941 року був евакуйований з блокованого міста. В 42-43 роках Шварц працював спочатку в кіровському театрі, а після в театрі Душанбе. У 1944 році переїхав з театром в Москву. Його п’єси знову зняли з репертуару театру: за життя Сталіна його твори не ставилися в театрах.

Казка Євгена Шварца «Попелюшка» на сцені Малого театру Росії Після війни Євген Шварц продовжив роботу в кінематографі. Найбільш значущі його роботи того часу: «Попелюшка», «Першокласниця», «Мар’я-майстриня», «Дон-Кіхот». Сценарії до фільмів писав Шварц. У його фільмах знімалися такі блискучі актори, як Фаїна Раневська, Яніна Жеймо, Толубеєв, Черкасов, Гарін та інші.

Перший збірник п’єс Євгена Шварца побачив світ лише після смерті Йосипа Сталіна.

У 1956 році відбулася знаменна для творця подія – прем’єра його епохального твору «Звичайне диво», над яким автор працював понад 10 років. У цьому ж році він став членом художньої ради театру комедії Ленінграда.

Особисте життя Євгена Шварца

Першою дружиною Євгена стала Гаяне Халайджиева. Вона була актрисою театру в Ростові-на-Дону. Шварц довго домагався згоди на шлюб і домігся завдяки своєму екстравагантному вчинку – в листопаді стрибнув у крижаній Дон на очах у коханої. Пара одружилася і незабаром у них народилася донька Наталя.

У 1927 році Євген познайомився з братом свого друга на одному з літературних зібрань. Той був з дружиною Катериною, яка з першого погляду підкорила серце казкаря. Довгий таємний роман з Катериною Іванівною мучив Євгена Шварца, який не хотів заподіювати біль близьким. Однак, зрештою пара звільнилася від колишніх шлюбів і з’єдналася. З Катериною Євген прожив 30 років, до останнього свого подиху.

Смерть Євгенія Шварца

Помер Євген Шварц 15 січня 1958 року в Ленінграді від інфаркту в 61-річному віці. Останні роки життя він страждав від серцевої недостатності. Письменник похований на Богословському кладовищі.