Ім’я: Володимир Якунін

Дата народження: 30 червня 1948 р. (68 років)

Знак Зодіаку: Рак

Східний гороскоп: Щур

Місце народження: д. Захарово, Володимирській обл.

Діяльність: громадський і політичний діяч

Вага: 95 кг

Зріст: 188 см

Біографія Володимира Якуніна

Володимир Іванович Якунін – держслужбовець, екс-голова ВАТ «Російські залізниці», надзвичайний і повноважний посол РФ.

Forbes оцінив його дохід за 2014 рік в $11 мільйонів, помістивши на 9 місце в рейтингу найбільш високооплачуваних російських керівників. Однак Григорій Левченко, прес-секретар екс-глави монополії, спростував ці дані, заявивши в ЗМІ, що насправді сума заробітку Володимира Івановича була майже в 5 разів менше і становила $2,4 мільйона.

Після свого відходу з влади влітку 2015 року колишній господар залізниць не дав згоди стати кандидатом у сенатори — за пропозицією керівника Калінінградській області Миколи Цуканова представляти його регіон в раді федерації. Відмовитися від попереднього наміру його, нібито, змусила юридична несумісність даного статусу з можливістю продовження діяльності у сфері міжнародних відносин, на якій він планує сконцентруватися після відставки.

Дитинство Володимира Якуніна

З’явився на світ майбутній високопоставлений керівник 30 червня 1948 року на батьківщині своєї матері у Володимирській області. У ті роки його тато-льотчик міністерства держбезпеки, служив в естонському місті Пярну, де була складна політична обстановка. Тому з міркувань безпеки той відправив дружину народжувати в село до її батьків. Після поліпшення ситуації вона разом із сином повернулася назад на місце служби чоловіка.

Дитинство Володі пройшло на естонському узбережжі Балтійського моря, в портовому і курортному містечку. Його мама була бухгалтером, тато у вільні від служби години захоплювався грою в преферанс. У 1964 році батько звільнився, і родина переїхала з Пярну в місто на Неві. Там Володимир закінчив школу і вищий навчальний заклад «досліджень, зроблені».

Початок кар’єри Володимира Якуніна

Після отримання в 1972 році вищої освіти молодий інженер працював у Державному інституті прикладної хімії (з підпорядкуванням 6-го Управління), де розроблялися склади для боєприпасів, систем впливу на атмосферні явища.

У 1974 році він поступив на роботу в органи держбезпеки. У 1977 році він заочно закінчив Вищу школу КДБ і був направлений в держкомітет економічних зв’язків при Радміні. У період 1982-1985 рр. він керував відділом по роботі з іноземцями столичного Фізтеху, будучи офіцером контррозвідки КДБ.

Дача президента ВАТ «РЖД» Володимира Якуніна З 1985 року Володимир Іванович перебував на дипломатичній службі в США. По приїзду на батьківщину він подав рапорт про перехід в центральний апарат розвідки, але отримав відмову. Припускають, що це було причиною його подальшого рішення піти з органів.

Підприємницька діяльність Володимира Якуніна

В 43 роки Якунін зайнявся бізнесом. У партнерстві з колишніми товаришами по службі він заснував Міжнародний центр ділового співробітництва, брав участь у становленні банку «Росія», НВП «Темп», керував автоцентром «Бікар».

Під контролем очолюваного Володимиром Путіним відділу зовнішніх зв’язків адміністрації Північної столиці Якунін займався експортом кольорових металів. Одночасно він працював в компанії «Стрім», експортуючи ліс, бавовна, нафтопродукти. Разом з майбутнім главою держави він став одним з восьми засновників «Озера», кооперативу-аналога московської «Рубльовки».

Всі його співвласники, включаючи Якуніна, Юрія Ковальчука, братів Сергія та Андрія Фурсенко, Миколи Шамалова, в період президентства Володимира Володимировича зайняли вагомі посади у владі та бізнесі.

Зокрема, Якунін 2002 році став заступником міністра шляхів сполучення, блискуче здійснивши реорганізацію відомства у ВАТ. У 2005 році він став главою Російських Залізниць.

Стан Володимира Якуніна: на чому розбагатів глава РЖД Аналітики відзначали, що кандидатура Володимира Івановича фігурувала в якості наступника глави держави. Але Якунін, нібито, не мав бажання балотуватися на президентський пост, поступившись місцем молодим претендентам, Дмитру Медведєву і Сергію Іванову.

Особисте життя Володимира Якуніна

Екс-глава РЖД одружений, має двох синів — Андрія, 1975 року народження, і Віктора, який народився у 1978-м. Зі своєю дружиною Наталією він познайомився ще в період навчання в ленінградській школі. Одружилися вони в 1971 році. Як і чоловік, вона закінчила «досліджень, зроблені».

На початку 2000-х вона зайнялася бізнесом, була одним з керівників «Міленіум банку». Сьогодні вона виступає в якості співзасновника «Геленджикского курортного комплексу-Меридіан», ТОВ «МСК Трейд», займається благодійною діяльністю. Разом з чоловіком вона стала головою заснованого в Женеві цільового фонду «Діалог цивілізацій».

Їх старший син – економіст, закінчив університет Санкт-Петербурга. Разом зі своєю сім’єю він проживає в Лондоні. У пари є син і донька. Йому належить готельна мережа з 20 готелів в містах Росії, він займається також низкою великих інноваційних будівельних проектів. Після скандального відходу від влади батька він запросив британське громадянство.

Син Віктор – юрист, закінчив той же ВУЗ, що і брат. Потім він продовжив освіту в школі бізнесу Лондона, пізніше – у школі при Колумбійському університеті Нью-Йорка. Віктор – директор юридичного підрозділу найбільшої міжнародної енергетичної групи компаній Gunvor. Він проживає з дружиною і двома дітьми в Північній столиці.

Екс-президент РЖД – доктор політичних наук. Він є завкафедрою політології МДУ, професором економічної школи Стокгольма. Він входить до ради директорів низки компаній, включаючи «Вагонобудівний завод» в Твері, «Транстелеком», в багато піклувальні ради. Володимир Якунін має державні нагороди, серед яких орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня і орден Пошани.

Екс-керівник держмонополії любить полювання і риболовлю. Він – співвласник «Мельниківського суспільства полювання та рибної ловлі», розташованого на 70 тисячах гектарів в Ленінградській області. Правда, старший єгер цього господарства поінформував мас-медіа, що після відставки він до них не приїжджав.

Не навідувався «полуопальный» глава РЖД і в розташований там же, який належить його синові мисливський будиночок, з баром, названим на його честь «Іванич, де гостям подають фірмове блюдо з декількох сортів сала під назвою «Вінок Януковича».

Володимир Якунін сьогодні

У 2012 році в столиці Франції на засіданні генасамблеї Міжнародного союзу залізниць він був призначений головою цієї організації, що покликана гармонізувати відносини між залізницями країн Європи.

У 2013 році на очолюваному Якуніним підприємстві виникали фінансові проблеми. Для збереження грошових ресурсів робітників підприємства переводили на скорочений тиждень. На покриття збитків РЗ неодноразово виділялися кошти з Антикризового фонду.

У 2014 році глава держави присвоїв провідникові РЖД ранг надзвичайного і повноважного посла. Завдяки оптимізації логістики, Якуніну вдалося збільшити на чверть обсяг вантажоперевезень в контейнерах. У 2015 році рада директорів компанії своїм рішенням пов’язав розмір премій свого керівника з показниками фінансової діяльності. У серпні президент РЖД розпорядженням уряду був звільнений від займаної посади. Подейкували, що він піде в сенатори, але Якунін відмовився від цієї пропозиції.

Відставка Володимира Якуніна і його плани стати сенатором В листопаді він отримав в Казані знак почесного громадянина міста, якого був удостоєний ще в 2013 році одночасно з Ігорем Шуваловим і Віталієм Мутко.