Ім’я: Петро Фоменко

Дата народження: 13 липня 1932 р.

Знак Зодіаку: Рак

Східний гороскоп: Мавпа

Місце народження: р. Москва

Дата смерті: 9 серпня 2012 р. (80 років)

Діяльність: театральний режисер, педагог

Біографія Петра Фоменко

Петро Фоменко – це прославлений режисер і театральний педагог, чий багаторічний труд сформував сам стиль і образ російського театру. Серед його учнів було багато зірок сучасного мистецтва.

Серед його театральних постановок – незліченна безліч шедеврів. Саме тому в даний час Петра Фоменко, називають класиком російської сцени. Людиною, який став взірцем для багатьох десятків послідовників.

Ранні роки, дитинство і родина Петра Фоменко

Петро Фоменко з’явився на світ 13 липня 1932 року в місті Москва. В дитинстві він був звичайним хлопцем, а тому, як і багато його однолітків, захоплювався спортом.

У різні роки він займався футболом, тенісом, хокеєм з м’ячем і традиційним хокеєм з шайбою. Через деякий час серед його захоплень з’явилися також музика і театр. Як відзначається в ряді джерел, любов до мистецтва хлопцеві прищепила мати.

Петро Фоменко - легендарний російський режисер

Ще в дитячому віці наш сьогоднішній герой закінчив музично-педагогічний інститут імені Гнесіних, а потім ще й училище Іпполітова-Іванова (клас скрипки). Деякий час Петро Фоменко думав про те, що в майбутньому стане музикантом, однак згодом все-таки вступив до театрального ВУЗУ – в Школу-студію МХАТ. Саме тому в своїх більш пізніх інтерв’ю наш сьогоднішній герой неодноразово зізнавався, що в театр його привела музика.

Проте вступити в МХАТ, як відомо, це ще півсправи. І яскравим прикладом того є сам прославлений режисер. Будучи яскравим, живим і креативним, Петро Фоменко ніколи не хотів розвиватися в канві скупого і консервативного радянського мистецтва. Його вважали «обдарованим ізгоєм», а тому він постійно перебував у немилості у місцевих педагогів.

Саме тому вже на третьому курсі Петра Фоменко відрахували, підшукавши для цього якийсь сумнівний привід. Після цього наш сьогоднішній герой вступив на філологічний факультет МГПИ імені Леніна, де став вчитися на заочному відділенні. У період навчання він здружився з багатьма відомими діячами радянський неформатною сцени. Він режисирував «капусники» для Юрія Візбора, ставив деякі музичні вистави для Юрія Коваля. Через деякий час він ледь самостійно не поставив пушкінського «Кам’яного гостя». Однак цей проект так і залишився на стадії репетицій.

Моцарт і Сальєрі. Пародія «Петро Фоменко» Після закінчення МГПИ Петро Фоменко знову взявся за навчання і вступив на режисерський факультет Гітісу. Саме тут в 1958-му році він поставив свій перший спектакль.

Кар’єра Петра Фоменко: режисер і педагог

Після закінчення Гітісу Петро Фоменко став працювати в театрі Маяковського, проте і на цей раз світ «радянського партійного мистецтва» вкрай негативно прийняв молодого режисера. Його постановка «Смерть Тарєлкін» була заборонена після п’ятдесяти показів.

Його вистава «Нова Містерія-Буф» і зовсім був не допущений до показу. На довершення всього в один прекрасний момент театральні критики Країни рад нарекли режисера «осквернителем російської класики», після чого Петро Фоменко надовго залишився без роботи.

Після цього наш сьогоднішній герой довгий час жив випадковими заробітками. Він ставив вистави в провінційних театрах, іноді допомагав режисерам на телебаченні. Деякий час Петро Наумович навіть працював філологом. Однак згодом талановитий «неформатний» режисер все-таки знайшов для себе відповідне місце у світі театрального мистецтва.

Петро Фоменко: «Добре ставлення до коней», Залишивши Росію, Петро Фоменко вирушив до Грузії, де протягом двох років працював у Тбіліському театрі Грибоєдова. У 1972-му році він знову повернувся в РРФСР, де став працювати в якості режисера Ленінградського Театру Комедії. П’ять років тому наш сьогоднішній герой став головним режисером цього театру, однак, незважаючи на це, вже в 1981-му році знову-таки був змушений піти з-за чергового «ідеологічного конфлікту».

У тому ж році Петро Фоменко повернувся до Москви, де через деякий час знайшов роботу в тому самому Театрі Маяковського. У 1989-му році режисер перейшов в Театр Вахтангова.

Паралельно з цим (починаючи з 1981-го року) Петро Наумович викладав у рідному для себе Гітісі. Спочатку він працював лише в якості одного з педагогів студії Оскара Ремеза. Проте вже у 1992-му році отримав звання професора, а разом з ним і право набрати свій власний курс.

З тих пір в якості викладача Петро Фоменко працював близько двадцяти років. У різні роки його учнями були Сергій Пускепаліс, Поліна Агурєєва, Міндаугас Карбаускіс, Галина Тюніна, Марина Глухівська, і багато інші прославлені діячі театру.

У 2000-му році наш сьогоднішній герой також працював педагогом в Паризькій консерваторії.

Паралельно з педагогічною діяльністю, Петро Фоменко продовжував працювати в якості режисера. З 1993-го року він працював в якості керівника Московського театру «Майстерня Петро Фоменко», а також ставив спектаклі в інших театрах. У різний час режисером було поставлено близько шістдесяти вистав у Москві, Тбілісі, Парижі, Вроцлаві, Санкт-Петербурзі та Зальцбурзі.

Петро Фоменко помер у 2012 році, причиною смерті став серцевий напад

За видатний внесок у розвиток театрального мистецтва наш сьогоднішній герой отримав безліч різних премій як у Росії, так і в країнах Європи. Так, зокрема, в особистій колекції майстра є «Золота Маска», «Кришталева Турандот», премії «Тріумф» і «Чайка», французький орден мистецтв і літератури, а також звання Народного артиста Росії та Заслуженого діяча культури Польщі.

Його шлях в мистецтві був перерваний лише смертю. Великий майстер-помер в результаті серцевого нападу дев’ятого серпня 2012-го року. Нині могила Петра Наумовича знаходиться на Ваганьковському кладовищі.

Особисте життя Петра Фоменко

В житті режисера було три шлюбу. Першою його дружиною була грузинка Лалі Бадрідзе, яка працювала художником-постановником в тбіліському театрі. Після цього наш сьогоднішній герой довгий час перебував у любовних стосунках з литовською письменницею Аудроне Гирдзияускайте, яка фактично була його цивільною дружиною. В рамках цього союзу на світ з’явився позашлюбний син Петра Фоменко – Андріс.

Останньою дружиною режисера була актриса Майя Тупикова. З нею Петро Наумович прожив до кінця своїх днів.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: