Ім’я: Олександр Калягін

Дата народження: 25 травня 1942 р. (74 роки)

Знак Зодіаку: Близнюки

Східний гороскоп: Кінь

Місце народження: п. Малмиж, Кіровська обл

Діяльність: актор театру і кіно, режисер

Вага: 94 кг

Зріст: 172 см

Біографія Олександра Калягіна

25 травня 1942 року сорокарічна Юлія Миронівна Зайдеман народила дитину. Так у селищі Малмиж Кіровської області з’явився на світ Олександр Олександрович Калягін. Його батько, Олександр Георгійович, був деканом історичного факультету, а мати — вчителькою французької мови. Батько Олександра помер у 1943 році. Після цього виховання дитини лягло на плечі матері.

Дитинство Олександра Калягіна

Дитинство майбутнього актора відбулося в Москві в сім’ї родичів по материнській лінії. Як згадує Калягін, це було справжнє «бабине царство»: численні тітоньки ростили пай-хлопчика. Але коли Сашу вирішили змусити навчатися грі на скрипці, «паїнька» сів на інструмент, зламав його і закинув під шафу!

Як будь-пізній і єдина дитина, Саша був оточений турботою і любов’ю, всі його примхи і бажання відразу ж виконувалися. З п’яти років хлопчик мріяв стати артистом і мати замовила для нього невелику сцену за лаштунками – справжній маленький театр. На цій сцені маленький Сашко постійно влаштовував вистави для мешканців комунальної квартири.

У тринадцять років, набравшись сміливості, написав листа самому Райкіна. І великий актор відповів підлітку. Це лист Калягін зберігає донині, а в 1978 році прочитав його Аркадія Райкіна в ефірі передачі «Театральні зустрічі».

Калягін — медик

Мати завжди серйозно ставилася до захоплення сина, але коли Олександр закінчив школу, на сімейній раді вирішили, що слід отримати «нормальну» професію. Так Калягін потрапляє в медичне училище. Після закінчення училища Калягін два роки пропрацював фельдшером на «швидкій допомозі». Але дитяча мрія – стати артистом — не давала йому спокою.

Олександр Калягін Пісня приймальника склотари

Навчання Олександра Калягине в Щуці

Мрія Калягіна здійснилася дуже швидко – він з першого разу вступив в Щукінське театральне училище. На другому курсі постало питання про відрахування артиста: жодна дівчина не хотіла репетирувати з повненьким і лисіючим людям студентом. Врятувала Калягіна постановка «Побачення хоча і відбулося, але…» за чеховським розповідями і те, що з ним погодилася зіграти першокурсниця Люба Коренєва. З тих пір стало ясно – Калягін створений для того, щоб грати чеховських героїв.

«Чорна» смуга в студентському житті Калягіна закінчилася. Він закохався в талановиту актрису Тетяну Корунову. Їх роман був для всіх секретом, молоді люди одружилися таємно, будучи студентами другого курсу.

Робота Олександра Калягіна в театрах

Творча біографія артиста надзвичайно багата – Калягін грав на багатьох театральних підмостках. У 1965 році, після закінчення училища Калягін з дружиною надходять в трупу театру на Таганці. Але «ужитися» з главрежем Любимовим Калягіна не вдалося. Через 2 роки подружжя залишають Таганку.

У 1967 році Калягін почав працювати в театрі Єрмолової. За три роки зіграв чимало ролей, найбільшою з яких була роль Попришина в «Записках божевільного».

Після року роботи в театрі «Современник» актор опинився у Мхаті. У цьому театрі артист «затримався» більш ніж на чверть століття.

На сцені Мхату артист відзначався в ролі Тригоріна в чеховській «Чайці», Федора Протасова в «Живому трупі» Л. Н.Толстого, Ліні Шиндина в «Ми, що нижче підписалися» А. Гельмана і багатьох інших. З 1991 року по сьогоднішній день Калягін керує власним колективом «Et cetera». У цьому театрі Калягін поставив кілька вистав і сам в них же зіграв.

Фільмографія Олександра Калягіна

У художніх кінофільмах Калягін зіграв понад 100 ролей! Це трагічний Василь Жуковський і пристосуванець Любомудров, Федя Протасов, Платонов, Dʼorgon — список можна продовжувати до нескінченності. Діапазон образів актора вражає уяву, але є одне, що об’єднує всіх героїв Калигина – самотність. Кожен з його героїв самотній по-своєму, навіть Чичиков і тітонька Чарлі з Бразилії – чудовий парафраз великого Чарлі Чапліна, маленького, але гордого і вільної людини. Самотній навіть кіт Леопольд, настільки блискуче озвучений Калягиным, адже він ніяк не може подружитися з мышатами. Ну а фраза «Хлопці, давайте жити дружно» стала крилатою, як тільки мультфільм вийшов на екрани.

Хіба Мало в Бразилії педров. Олександр Калягін

Нагороди

За своє довге життя в мистецтві артист отримав не одну нагороду. Калягін Народний артист РРФСР, лауреат двох Державних премій СРСР, нагороджений орденами «За заслуги перед Вітчизною» 4 і 3 ступеня, Орденом Пошани, премією «Золота маска» — за кращу чоловічу роль, визнавався кращим артистом року. Є Головою Спілки театральних діячів РФ, членом Громадської палати Росії.

Особисте життя Олександра Калягіна

Особисте життя у артиста не склалася. Перша дружина Тетяна померла від раку. На руках у Олександра залишилася чотирирічна донька Ксенія. Через рік після смерті дружини померла мати Калягіна.

Зі своєю другою дружиною актор познайомився на зйомках фільму «Незакінчена п’єса для механічного піаніно». Молода артистка Глушенко сподобалася Ксюші і вона попросила батька, щоб «ця тітка» залишилася у них жити. Євгенія стала другою матір’ю для доньки Калягіна, а невдовзі у подружжя народився син Денис. Проживши в шлюбі майже 30 років, зоряна пара розпалася. Брудні чутки і плітки про пригоди чоловіка зробили свою справу — Євгенія пішла від чоловіка.