Ім’я: Микола Меркушкин

Дата народження: 5 лютого 1951 р. (65 років)

Знак Зодіаку: Водолій

Східний гороскоп: Кролик

Місце народження: с. Нові Верхиссы, Мордовська АРСР

Діяльність: політик

Вага: 85 кг

Зріст: 192 см

Біографія Миколи Меркушкина

Микола Іванович Меркушкин – губернатор Самарської області (з 2012 року), раніше – голова Республіки Мордовія (1995-2012).

Дитинство і юність Миколи Меркушкина

Микола Іванович Меркушкин з’явився на світ 5 лютого 1951 році. Все своє дитинство і юність Микола Іванович провів у рідному селі Нові Верхиссы. За національністю Меркушкин – мокша (субетнос мордви), сповідує православ’я.

Його батько, Іван Якович, голова колгоспу, помер, ледь Миколі виповнилося 18 років, і велика частина турбот про багатодітної сім’ї лягла на плечі юнака. Меркушкин рано почав працювати – в 17 років він трудився механізатором у рідному колгоспі. Микола закінчив сільську школу з золотою медаллю і в 1968 році вступив на факультет електронної техніки Мордовського університету ім. Н. П. Огарьова, де відразу став старостою групи, а на 3 курсі був призначений начальником штабу «Комсомольського прожектора».

Кар’єра Миколи Меркушкина

У 1973 році, закінчивши інститут, Микола Меркушкин був обраний в ньому ж секретарем ВЛКСМ, через 4 роки пішов на підвищення. Вже у 1979 році він зайняв пост першого секретаря Мордовського обкому ВЛКСМ. У 1986 році Микола Меркушкин став першим секретарем Теньгушевского райкому КПРС.

Фільм до 62-го Дня народження губернатора Миколи Меркушкина В 1990 році його обрали другим секретарем Мордовського обкому КПРФ. Наступний рубіж – посаду голови ради Народних депутатів, після чого йому чекали крісло голови вибори у Верховну Раду Мордовської АРСР, які він програв. Наступна спроба – обійняти посаду президента республіки Мордовія – також була невдалою: на виборах 23 грудня 1991 року він програв Василю Гуслянникову.

Через рік Меркушкин почав трудиться на посаді голови Фонду державного майна Мордовії. 9 червня 1993 року зайняв посаду співголови економічного союзу республіки Мордовії, і в цьому ж році став співголовою Московського економічного союзу.

З 1993 року Меркушкин входив до складу ради Мордовської республіканської організації Аграрної партії Росії. У червні 1993 року Микола Іванович висунувся на посаду голови Ради Міністрів Мордовії, але після відкликав кандидатуру, а у вересні того ж року відхилив пропозицію зайняти пост представника Президента в Мордовії.

27 листопада 1994 року Меркушкин зайняв крісло депутата державних Зборів Республіки Мордовія за 37 округу. 24 січня 1995 року Меркушкина призначили Спікером. Кількома днями пізніше йому зателефонував Сергій Філатов і запросив в Кремль на бесіду з президентом Борисом Єльциним. Цим жестом Меркушкину дали зрозуміти, що Кремль схвалює політичну «перестановку» в Мордовії. 22 вересня 1995 року Меркушкина обрали головою його рідного регіону, який він очолював протягом наступних 15 років.

23 січня 1996 року став членом Ради Федерації другого скликання; до 2001 року він також обіймав посаду заступника голови комітету СФ з економічних питань. 16 лютого 1996 року Микола Меркушкин увійшов у Комісію Президента РФ, що регулює взаємодію федеральних органів виконавчої влади і суб’єктів Росії.

У лютому 1998 року пройшли вибори на пост глави Республіки Мордовія, які виграв Меркушкин. Його опонент, Микола Медведєв, відмовився від участі в зв’язку з загибеллю батька; пізніше він заявив, що це було замовне вбивство. У 2000 році Володимир Путін висловив подяку Миколі Меркушкину за високу явку виборців на вибори президента РФ і нагородив його Орденом «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня.

У 2001 році Меркушкин з братами Олександром та Іваном звів у рідних Нових Верхиссах храм в пам’ять своїх батьків. 4 серпня храм освятили в ім’я святої рівноапостольної Марії Магдалини.

7 жовтня 2010 року Микола Меркушкин в п’ятий раз був затверджений на пост глави республіки Мордовія (його перепризначив Дмитро Медведєв), однак 10 травня 2012 року Володимир Путін подав прохання Миколи Івановича про відставку, одночасно з цим призначивши його в. о. губернатора Самарської області. 12 травня Меркушкин офіційно вступив на посаду.

В червні 2014 року, за три місяці до Єдиного дня голосування, він подав у відставку і був призначений Т.в.о. губернатора. Він висунув свою кандидатуру на перше з 2000 року прямих виборах губернатора Самарської області і здобув перемогу з вагомим більшістю в 91,35% голосів. Інавгурація Меркушкина відбулася 23 вересня 2014 року.

Захоплення і особисте життя Миколи Меркушкина

У Миколи Івановича велика і дружна сім’я. У нього чудова дружина – Таїсія Степанівна, і двоє успішних синів. Таїсія Степанівна і Микола Іванович одружилися у 1972 році. У молодості вона працювала завідуючою аптеки №89 в Саранську, зараз займається домашнім господарством.

У 1974 році у них народився первісток, Меркушкин Олександр Миколайович. Сьогодні він успішний підприємець і банкір. 4 роки потому в сім’ї Меркушкиных з’явився молодший син – Меркушкин Олексій Миколайович. Він працює на посту Міністра цільових програм, також є заступником голови уряду Мордовії, раніше займався бізнесом: був генеральним директором ВАТ « ЛамзурьС» і головою ради директорів «Мордовпромстройбанка».

Микола Іванович переконаний, що вік не повинен бути перешкодою активного способу життя, а навпаки, вважає, що підтримання гарної фізичної форми найкращим чином позначається і на управлінської діяльності. Микола Іванович любить більярд, шахи, а з активних видів спорту полюбляє футбол і волейбол.

Микола Меркушкин – політик сьогодні

20 травня 2016 року Меркушкин відкликав свою кандидатуру від участі в праймеріз «Єдиної Росії», який визначав депутатів обласної заксобранія, підвищуючи шанси нових місцевих партій.

31 травня Микола Меркушкин зустрівся з міністром фінансів РФ Антоном Сілуановим, щоб обговорити економічні перспективи Самарської області, зокрема, мова йшла про фінансування підготовки регіону до ЧС-2018, реалізації програми з будівництва нових шкіл, будівництві Фрунзенського мосту, розширенні самарського метрополітену та інших актуальних питань.