Ім’я: Михайло Державін

Дата народження: 15 червня 1936 р. (80 років)

Знак Зодіаку: Близнюки

Східний гороскоп: Щур

Місце народження: р. Москва

Діяльність: актор театру і кіно

Вага: 80 кг

Зріст: 165 см

Біографія Михайла Державіна

Сім’я Державіним була дуже відома в свій час. Отець Михайло Степанович Державін був Народним артистом СРСР, працював у театрі імені Вахтангова. Державіна Іраїда Іванівна – мати Державіна–молодшого. Їх сім’я жила в будинку на легендарній вулиці Вахтангова. Тут також проживають знамениті актори, художники. У цьому ж будинку розташовувалося знамените театральне училище імені Щукіна. Самі розумієте, юний Михайло ріс в театральній атмосфері. Зі своїми однолітками вони постійно показували театральні вистави.

Вони самі писали сценарії казок, придумували декорації, і, звичайно ж, грали у своїх виставах. Завіса хлопці робили з географічних карт. Для своїх чад батьки постійно влаштовували бальні вечора, проводили концерти, імпровізували. Державін вже з дитинства знав, ким буде в майбутньому.

Та й вибирати не доводилося, саме спонукало в театр. В будинку Державіним частими гостями були вихідці театру Вахтангова: Рубен Симонов, Віктор Кольцов, Анатолій Горюнов, Микола Охлопков, Андрій Абрикосів. Державін з дитинства дружив з Олександром Ширвіндтом, він був частий гість у домі на Вахтангова. Їхні батьки дружили і відвідували один одного постійно. Згодом Ширвіндт і Державін утворюю творчий дует, який завоює серця мільйонів.

Михайло тоді навіть не думав, що можна, крім театру, ще відвідувати будь-які місця. Адже театр був для нього всім.

Державины часто влітку знімали будинок в дачних селищах. Туди ж приїжджали знамениті «вахтанговцы». Михайло Михайлович згадує: Як-то Борис Владимиров і Вадим Тонков, артисти, які грали популярних бабусь — Авдотью Микитівну і Вероніку Маврикіївну, — привезли з собою людину в плащі й кепці. Вирішили грати у футбол проти сільської молоді. У воротах стояв цей елегантний дядько в кепці, в нападі та захисті грали Вероніка Маврикіївна і Авдотья Микитівна. Борис Владимиров каже: «Михайло Михайлович забив гол кращого воротаря світу». Всі хлопці насторожилися, а Владимиров продовжує: «У воротах стоїть Лев Іванович Яшин». Це було неймовірно!». Зірки світової величини були знайомі з родиною Державіним. Юному Михайлу було на кого рівнятися, брати приклад.

Коли почалася війна, театр імені Вахтангова вивезли в Омськ. Мати Михайла була вагітна дочкою. Так от, поки вони їхали в Омськ, сестричка Державіна народилася, назвали її Тетяною. Там театр продовжував свої виступи. Юний Михайло відвідував усі вистави свого батька, не пропустивши жодного.

У 1954 році Михайло вступив, звичайно ж, в театральне училище імені Щукіна. Його викладачі були знамениті випускники Вахтангова, яких він знав і пам’ятав з дитинства домашніх посиденьок.

Театр

Після закінчення «Щуки», так називають це училище студенти, Державін влаштовується працювати в Московський театр імені Ленінського комсомолу. Театр гастролював по Волзі. Михайло, здавши випускні іспити в «Щуку», приїхав до своєї трупи в Куйбишев.

Там він грає сім ролей другого плану. Після того, як театр приїхав до Москви, Державін грає першу головну роль стиляги Бубуса у п’єсі «Небезпечний вік».

Ця постановка підірвала глядача. Вона мала величезний успіх. Саме з цього моменту і почалася світова слава артиста.

Після Державін працює в театрі на Малій Бронній, але не довго. Але за наполяганням своїх друзів, Михайло залишає цей театр. Він продовжує свою кар’єру в Московському академічному театрі Сатири, де працює і нині. За весь час роботи у театрі Михайло Михайлович грає величезну кількість ролей: Єлісєєв в «Бенкеті», Велосипедкин в «Бані», Телятев в «Шалені гроші», Микола Буркіні «Прощай, конферансьє!». Скалозуб в «Горі від розуму», Семенов у виставі «Ми, що нижче підписалися», Віктор Вікторович у «Самогубці» і багато інших.

Наодинці з усіма.23.01.2014 Михайло Державін і Роксана Бабаян Всі герої Михайла абсолютно різні, але дуже люблять життя. Як грамотно і тонко він підходить до характеру кожного персонажа. Він просто вживається в роль, розуміючи і приймаючи свого героя таким, яким він є.

На сцені Державін викладається з усіх сил. Він любить перевтілюватися, грати. Якщо його персонаж одноманітний, прикладає всі зусилля знайти в ньому родзинку і піднести її глядачеві так, щоб той зрозумів сенс задуму і пережив зі своїм героєм його час.

Він разом зі своїми друзями-акторами присвячує спектакль «Прощай, конферансьє!» своїм батькам, вже покоившимся в іншому світі. У цій постановці вони разом з Мироновим возз’єднали естрадну і драматичну кордон акторської індивідуальності.

Творчості Михайла Михайловича притаманне якась родзинка, яка принесла йому популярність. Коли був утворений дует Ширвіндт – Державін, Михайло грав роль гумориста, Олександр навпаки був стриманим иронистом. Після вони спільно зіграють у виставі «Мовчи, смуток, мовчи…», у п’єсі

Вечірній Ургант. В гостях у Івана — Михайло Державін. «Щасливців — Нещасливців». Тут є все, цирк, драма, гра з глядачем.

Кіно

Пізніше Михайло Михайлович зніметься в ряді фільмів: «Вони були першими», «Лушка», «Сон», «Лебедєв проти Лебедєва», «Троє в човні, не рахуючи собаки», «Зимовий вечір у Гаграх» і багато інших чудові картини з його участю. Величезний успіх Державіну приніс фільм «Моя морячка», де він грає відпочиваючого Гудкого. Його партнерками тоді були незрівнянна Людмила Гурченко і Тетяна Васильєва. Цей фільм виглядає на одному диханні. Надзвичайно талановита гра акторів змушують переживати головному герою, викликаючи гумор та іронію.

Потім Державін пробує себе в ролі ведучого в телевізійній передачі «Кабачок 13 стільців». Після її будуть показувати ще довгі роки. Разом зі своїм другом дитинства Олександром Ширвіндтом веде програму «Ранкова пошта», і вже нову програму, зняту в 2013 році, «Хочу знати».

Особисте життя

Михайло Михайлович був і залишається відомим ловеласом, підкорювачем жінок. Він три рази реєстрував офіційно свої стосунки з жінками. Як говорить Державін: «Чого гріха таїти, романів у мене було багато, — зізнається він сам. — Я можу про це говорити відкрито, тому що між моїми шлюбами були перерви…». Перша дружина артиста Катерина Райкіна, дочка легендарного Аркадія Райкіна. З юною дівчиною вони разом навчалися в театральному училищі. Коли сам Райкін відвідував столицю, він зупинявся в готелі «Москва». Так, Державін разом з Катею, бігали до Райкіна в готель, щоб поїсти. Вічно голодні студенти. Аркадій Райкін ніколи не потикався в особисте життя своєї дочки і Михайла. Навіть після розлучення він продовжував ставитися до Державіну тепло і привітно.

Друга дружина знаменитого артиста була Ніна Буденная, дочка Семена Михайловича Будьонного. Ніна тоді вчилася в МДУ на журналіста. У подружжя народилася дочка, назвали її Марією. Марія Михайлівна ощасливила своїх батьків, народивши синів Петра і Павла. Донька закінчила ГІТІС. Але зараз вона займається вихованням своїх дітей.

Останньою дружиною Державіна стала народна артистка Роксана Бабаян. Щасливі у шлюбі вони вже 30 років. Познайомилися вони в салоні літака, разом летіли на виступи в Казахстан. Він тоді не уявляв, що Роксана може бути такою незвичайною дівчиною. В його уявленні, до знайомства, вона огрядна вірменська дівчина. Хоча її пісні йому подобалися. Пізніше зізнається Михайло: це була любов з першого погляду. …Знайомство відбулося у небі, значить, і шлюб зареєстрований на небесах».

Нагороди

Михайло Державін по праву є Народним артистом РРФСР, СРСР, заслуженим артистом РРФСР, заслуженим діячем мистецтв Польщі. Йому був вручений Орден за заслуги перед Вітчизною. За заслуги перед державою він був нагороджений орденом Дружби.