Ім’я: Майя Плісецька

Дата народження: 20 листопада 1925 р.

Знак Зодіаку: Скорпіон

Східний гороскоп: Бик

Місце народження: р. Москва

Дата смерті: 2 травня 2015 р. (89 років)

Діяльність: прима-балерина, хореограф

Вага: 52 кг

Зріст: 167 см

Біографія Майї Плісецької

Майя Плісецька заповіла розвіяти свій прах над Росією. Вона прожила довге і наповнене життя. Прима-балерина Великого театру СРСР і відома на весь світ балерина, вона стала символом своєї епохи, взірцем і прикладом для наслідування.

Сім’я і дитинство Майї Плісецької

Майя Михайлівна Плісецька народилася в Москві, у величезній єврейській родині. Через 6 років народився її середній брат Олександр, який згодом став балетмейстером, а ще через шість років — молодший брат Азарій, майбутній хореограф.

Майя Плісецька з мамою і татом

У неї було 11 дядечків і тіточок, і всі вони так чи інакше були пов’язані з балетом і танцем. Наприклад, рідний дядько по маминій лінії Асаф Мессерер був віртуозним танцівником і чудовим педагогом.

Мама майбутньої великої балерини Рахіль Михайлівна Мессерер (у дівоцтві) була зіркою «Великого німого кіно». Вона привертала увагу і глядачів, і режисерів. Через характерної зовнішності: темних волосся і східних рис обличчя, їй часто діставалися ролі узбецьких жінок. Правда, кар’єру актриси довелося залишити через чоловіка і дітей.

Сім'я Маі Плісецької: з мамою і братом

А ось батько Майї, Михайло Еммануїлович займав господарські та дипломатичні посади. Спочатку він працював у виконавчому комітеті, потім в комісаріатах закордонних справ і зовнішньої торгівлі. Батько майбутньої зірки також брав участь у виробництві фільмів, де він і познайомився зі своєю майбутньою дружиною.

В 1932 році його призначили завідувати вугільними копальнями на Шпіцбергені, і всій родині довелося переїхати. Там він одночасно обіймав посаду генерального консула СРСР.

Майя Плісецька в молодості

Саме на острові Шпіцберген маленька Майя вперше вийшла на сцену. Свою першу роль вона зіграла в опері «Русалка» Даргомижського. З того часу дівчинка не могла всидіти на місці і стала просто марити сценою і виступами на публіці. Вона ніби готувала себе до блискучого майбутнього і постійно співала, танцювала, імпровізувала. В сім’ї було вирішено після повернення в Москву віддати непосиду в хореографічне училище. Семирічну Майю віддали в клас колишньої солістки Великого театру Євгенії Долинській.

У травні 1937 року батька Майї відвезли чекісти і через рік після арешту розстріляли, підозрюючи в шпигунстві. Ще через кілька місяців заарештували і його дружину Рахіль. Це відбулося прямо у Великому театрі, в той час, коли на сцені йшла «Спляча красуня» і виступала тітка майбутньої балерини Суламіф. Рахіль Плісецька-Мессерер отримала 8 років в’язниці як дружина ворога народу. Її разом з новонародженою дитиною (молодшим сином Азарием) помістили в Акмолінський табір дружин зрадників Батьківщини. Тільки завдяки старанням своїх близьких родичів її спочатку перевели на вільне поселення в Чимкент. І тільки в 1941 році їй пом’якшили вирок і дозволили повернутися до Москви.

Балерина Майя Плісецька

Середнього сина Олександра прихистив дядько Асаф, а 12-літню Майю удочерила її тітка Суламіф. Добра родичка прийняла у себе осиротілу племінницю, щоб її не віддали в дитячий будинок. Правда, як пізніше зізналася Майя Михайлівна, тітка не просто облагодіяла свою племінницю. Вона вимагала, щоб дівчинка була їй вдячна і нерідко принижувала її.

Початок кар’єри Майї Плісецької

Перше значуще виступ у Великому театрі у Майї Плісецької пройшло напередодні фатального для Радянського Союзу дня. Менше ніж за добу до початку Великої Вітчизняної війни на сцені філії Державного Академічного Великого театру відбувся випускний концерт хореографічного училища.

Майя Плісецька — «Лебідь» (фільм-балет 1975) Але війна внесла свої корективи у подальшу долю прими. З вересня 1941 року сім’я Майї Плісецької була в евакуації в Свердловську. На жаль, в місті неможливо було продовжити навчання або займатися балетом.

Щоб закінчити своє навчання 16-річна дівчина наважилася втекти до Москви, де навіть у війну тривали заняття в Московському хореографічному училищі. Вона знову була зарахована, але на цей раз — відразу в випускний клас на курс Єлизавети Гердт і Марії Леонтьєвої. В 1943 році навчання було закінчено, і Майю відразу ж взяли в штат Великого театру.

Майя Плісецька і Ів Сен-Лоран

Вже з перших кроків на сцені Великого театру проявилася індивідуальність Майї, її виразність і динаміка танцю, особлива пристрасність. Успіх не змусив себе чекати. Плісецька отримала визнання в балеті «Шопеніана», де вона виконувала мазурку. Кожен стрибок Майї викликав гучні тривалі оплески.

Дівчина любила танцювати, але от працювати не хотіла. Вона багато пізніше почала розуміти, яким цікавим і творчим може бути щоденна праця балерини. Шлях до вершини кар’єри Плісецької все-таки можна порівняти з підйомом по сходах: до своїм головним партіям вона піднімалася поступово. Наприклад, в балеті «Спляча красуня» вона була спочатку феєю Бузку, потім феєю Виолант, а потім вже Авророю. В «Дон Кіхоті» балерина танцювала майже всі жіночі партії і, нарешті, отримала роль Кітрі.

Майя Плісецька — Раймонда, 1959 В 1948 році Майя станцювала Жизель в однойменному балеті. А після того, як з театру на заслужений відпочинок пішла Галина Уланова, Плісецька стала прима-балериною і отримала сольні партії. У всьому світі визнано її унікальний стиль танцю, гнучкість, пластичність і витончене рух рук. Вона створила свою неповторну манеру балету, чим здобула світову славу.

Правда не все гладко складалося в кар’єру балерини. З головним балетмейстером Великого театру Юрієм Григоровичем вона не змогла порозумітися, і з роками це протистояння тільки посилилося.

Галина Уланова і Майя Плісецька під час репетиції. 1969 р.

У 1956 році трупа театру вперше вирушила у закордонні гастролі до Англії, але Майя Плісецька не отримала дозвіл на виїзд з країни. Її намагалися звинуватити в шпигунстві і протягом наступних п’яти років вона була невиїзною. Зате балерина успішно гастролювала по країні, завойовуючи любов своїх співвітчизників. У 1959 році Плісецької було присвоєно звання народної артистки СРСР.

Кінокар’єра Майї Плісецької

У 1952 Майя Плісецька вперше з’явилася в кіно. Її можна побачити в картині «Великий концерт» Віри Стройової. Ну а потім послідували ролі в кінофільмах-балетах: «Лебедине озеро», «Казка про Коники-Горбунок» і «Анна Кареніна». Прийму Великого запросили у фільм-оперу «Хованщина». Балерина брала участь і в екранізації балетів «Айседора», «Болеро», «Чайка», «Дама з собачкою». У 1974 році її запросили разом з солістом Великого театру Богатирьовим для теленомера «Ноктюрн» на музику Фрідріха Шопена з балету «В ночі» хореографа Джерома Роббінса.

Майя Плісецька — Болеро В 1968 році балерина зіграла Бетсі в екранізації роману «Анна Кареніна» Зархі. З роботою Плісецька впоралася на відмінно, незважаючи на відмінність роботи на театральній сцені і на знімальному майданчику. В деяких фільмах у неї були навіть ролі з текстом. Наприклад, в балетах Бежара. Також Плісецька знялася в ролі Дезіре в стрічці «Чайковський» Таланкін. Потім Вайткус покликав танцівницю на роль музи Чюрльоніса в картину «Зодіак».

У 1976 році актриса зіграла зірку балету в телефільмі «Фантазія» по повісті Тургенєва «Весняні води». Роль Полозовой їй вдалася блискуче. Хореографічні дуети поставив балетмейстер Єлізар’єв.

Дієта Майї Плісецької проста - не жерти

Після художніх фільмів стали знімати документальні. Головна роль знову діставалася Плісецької. Телевізійників стала цікавити доля артистки, становлення її кар’єри, різні межі особистого і творчого життя. Найяскравіші документальні фільми про Майї Михайлівні: «Майя Плісецька. Знайома і незнайома» і «Майя Плісецька». Крім того, її творчості присвячені і стрічки «Майя» режисер Сакагуши для японського ТБ і «Майя Плісецька» режисер Делюш для французів. У стрічці «Майя Плісецька assoluta» він показав балерину в танці і там незмінно були «лебедині» руху рук, які прославили Майю на весь світ.

При зростанні 167 см вага Майї Плісецької був від 49 до 58 кг

Втім, сама Майя вважає, що танцювати треба всім тілом. Повинні брати участь ноги, голова, корпус і, природно, руки. «Важливо музику танцювати, а не під музику», — каже балерина. Творчий девіз знаменитості можна описати так: нікому не наслідуй, перетворюй руху в музику. До речі, в танці Майї Плісецької ніколи не було видно начерків, які зробили її попередники. Балерина завжди реагувала на соло музичних інструментів і підкреслювала акценти, іноді рухом брови або поглядом. Танцювальна кар’єра Майї Михайлівни виявилася напрочуд довгою — вона залишила сцену лише у віці 65 років.

Подальша кар’єра Майї Плісецької

Балерина не тільки виступала на сцені театру, а й взяла на себе роль постановника. У Великому театрі вона виступала як балетмейстера для вистав Родіона Щедріна «Анна Кареніна» (1972, спільно з Н. В. Риженко і Ст. Ст. Смірновим-Головановим), «Чайка» (1980), «Дама з собачкою» (1985). І сама ж виконувала в них головні жіночі партії.

Балерина Майя Плісецька і її брат Азарій

Стиль танцю балерини став загальноприйнятим каноном. Несподіваний поворот у долі прими трапився в 1983 році. Їй запропонували бути художнім керівником балету Римського театру опери та балету. На цій посаді Майя була півтора року, періодично приїжджала в Рим. Вона поставила «Раймонду» для відкритої сцени в Термах Каракалли, представила свою «Айседору» і організувала «Федру».

У 1985 році Плісецька була удостоєна звання Героя Соціалістичної праці. А з 1988 по 1990 роки вона очолила Іспанська національний балет в Мадриді. Для іспанської трупи вона відновила балет «Марна обережність» Петера Гертеля (балетмейстер — Олександр Горський) і ввела в репертуар «Кармен-сюїту». Тут же вона почала співпрацю з Монсеррат Кабальє. За пропозицією останньої Плісецька виступила у постановці опери-балету Джакомо Пуччіні «Вилиса». Також балерина танцювала «Вмираючого лебедя» під акомпанемент живого голосу оперної співачки.

Майя Плісецька і її чоловік Родіон Щедрін

У 1988 році Майя Плісецька виступала в заголовній партії, поставленого спеціально для неї художнім керівником трупи фламенко Хосе Гранеро, балеті «Марія Стюарт» Еміліо де Дієго.

У січні 1990 року Плісецька танцювала свій останній спектакль у Великому театрі. Ним стала «Дама з собачкою». Піти з Великого Театру балерині довелося з-за розбіжностей з художнім керівником, що тривають з самого початку її кар’єри.

Але балерина не залишила сцену, а продовжила брати участь в концертах фестивалю і давати майстер-класи. У 1990-ті роки Плісецька продовжила співпрацю з видатними хореографами світу: з «Марсельським балетом» Ролана Петі і «Балет XX століття» Моріса Бежара. У 1992 році в театрі «Espace П’єр Карден» Плісецька виконала головну партію на прем’єрі балету «Божевільна із Шайо» на музику Щедріна. А свій 70-й ювілей відсвяткувала на сцені, виконавши номер «Аве Майя», поставлений для неї Морісом Бежаром.

У Майї Плісецької не було дітей, вона віддала себе балету

Незважаючи на свій шанобливий вік балерина вела активну громадську діяльність. У 1994 році вона організувала міжнародний конкурс артистів балету під назвою «Майя» і була головою журі цього конкурсу. А через рік була обрана почесним президентом трупи «Імперський російський балет».

Особисте життя Майї Плісецької

Як зірку Великого театру Майю оточувало безліч чоловіків. Вона писала про свої романи з солістами балету В’ячеславом Голубиним і Эсфендьяром Кашані. Балерина була одружена двічі.

Майя Плісецька і Маріс Лієпа

Її перший чоловік — Маріс Лієпа, теж був солістом театру і танцівником. Вони одружилися в 1956 році, але через три місяці розлучилися.

Зі своїм другим чоловіком Родіоном Щедріним Майя познайомилася в гостях у Лілі Брік. Балерина і композитор, здавалося, не дуже зацікавилися одне одним. Плісецька була на сім років старше Щедріна. Тільки через три роки після знайомства вони почали зустрічатися і провели відпустку в Карелії. А восени 1958 року одружилися.

Майя Плісецька і її чоловік Родіон Щедрін

«Він продовжив моє творче життя, як мінімум, на двадцять п’ять років», – розповідала Плісецька про чоловіка. А чоловік у всьому підтримував її і відстоював її інтереси перед радянським урядом. Саме завдяки його старанням прима отримала можливість виїжджати за кордон.

Правда, незважаючи на щасливе сімейне життя, у пари ніколи не було дітей. Щедрін протестував, але Майя так і не зважилася народити дитину і піти зі сцени. Чоловік її виправдовував, кажучи, що балет передбачає чудову статуру, а після пологів фігура будь-якої жінки неминуче змінюється. Багато балерини, стверджував він, втрачали професію з-за вагітності.

Останні роки життя Майї Плісецької

У 1993 році Майя Плісецька стала почесним професором Московського державного університету.

А через рік він випустив автобіографічну книгу «Я, Майя Плісецька». Наступна книга вийшла тільки в 2007 році у вигляді мемуарів «Тринадцять років потому: Сердиті замітки в тринадцяти главах». Ще через три роки вона видала книгу «Читаючи життя свою…».

Ілюстрація до книги «Я, Майя Плісецька»

А в 2000 році в результаті опитування фонду «Громадська думка» її обрали людиною року в області науки, культури і мистецтва. Так всенародна любов проявила себе.

З початку 90х років і до останніх днів життя прима з чоловіком жили в Мюнхені. Там вони змушені були перебувати з-за проблем зі здоров’ям. Медики, які допомагали Майї Михайлівні перебувати у формі, знайшлися тільки в Німеччині. Також у 1993 році подружжя отримали литовське громадянство.

Балерина Майя Плісецька здобула собі світову славу

Сама Плісецька шкодувала про те, що їй рідко доводилося бувати на батьківщині в останні роки. Вона зрідка відвідувала балетні конкурси і з’являлася на ювілеях колег по цеху.

Смерть Майї Плісецької

Майя Михайлівна Плісецька померла 2 травня 2015 року в Мюнхені на 90-му році життя від інфаркту міокарда. Прощання з балериною пройшло в Німеччині, а згідно із заповітом, прах Плісецької буде з’єднано воєдино з прахом Родіона Щедріна, після його смерті і розвіяний над Росією.

Смерть Майї Плісецької стала втратою для всього світу Спочатку 20 листопада 2015 року в Великому Театрі повинен був відбутися творчий вечір з нагоди ювілею зірки, її 90-річчя. Тепер же в цей день буде організовано вечір пам’яті великої балерини.

Нагороди Майї Плісецької

У Майї Плісецької незліченну кількість різноманітних нагород. У 1959 році їй було присвоєно звання народної артистки СРСР. Вона також Заслужена артистка і Народна артистка РРФСР. У 1985 році її удостоїли звання Героя Соціалістичної праці.

Майя Плісецька до останніх своїх днів жила балетом

Балерина — повний кавалер ордена «За заслуги перед Вітчизною», Командор ордена Мистецтв і літератури (Франція), Командор ордена Великого князя Литовського Гядімінаса, має Орден Леніна, Орден Почесного легіону (Франція), Ленінську премію, Великий Командорський хрест ордена «За заслуги перед Литвою», Орден Висхідного сонця III ступеня (Японія), Орден Ізабелли Католички.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: