Ім’я: Альфред Кох

Дата народження: 28 лютого 1961 р. (55 років)

Знак Зодіаку: Риби

Східний гороскоп: Бик

Місце народження: р. Зыряновск, Казахстан

Діяльність: економіст, політик, блогер

Вага: 98 кг

Зріст: 187 см

Біографія Альфреда Коха

Альфред Рейнгольдович Кох – бізнесмен, блогер, раніше – державний діяч, голова Держкоммайна, заступник голови ради міністрів, член ради федерації, а також гендиректор «Газпром-Медіа».

Він найбільш відомий як ліберал, опозиціонер, співавтор російської державної програми приватизації та одного з її механізмів – заставних аукціонів. Популярний блогер, який має близько ста тисяч передплатників у Facebook. Заочно звинувачений у спробі незаконного вивезення за кордон картини Ісаака Бродського і оголошений у розшук по каналах Інтерполу в 2016 році.

Одні, наприклад, Анатолій Борисович Чубайс, читають екс-віце-прем’єра чесним человеом, яким громадяни РФ мають бути вдячні, інші кажуть, що він – русофоб, старанно поливає батьківщину брудом.

Дитинство і родина Альфреда Коха

Альфред Кох з’явився на світ 28 лютого 1961 року в Зыряновске, Казахська РСР. Його батько, за національністю єврей, був так званим російським німцем, висланим у цей казахстанське місто на початку ВВВ з німецького поселення, розташованого в Краснодарському краї. Мама ж була російською.

Коли хлопчикові виповнилося трохи більше п’яти років, сім’я перебралася в Тольятті. Батько Альфреда брав участь будівництва заводу «ВАЗ». В цьому місті на Волзі Алік, як його називали близькі, і закінчив в 1978 році середню школу №28. Потім було надходження і навчання у фінансово-економічному інституті в місті на Неві, по закінченні – набуття поглиблених знань в аспірантурі та захист наукової роботи.

У роки навчання Альфред відвідував знаменитий ленінградський гурток молодих, демократично налаштованих економістів, познайомився з Чубайсом, позитивно оценившим і погляди аспіранта, і його розум, неординарність, а також дав позитивну рецензію на дисертацію Коха.

Згодом Кох пояснював присутність згадки про Північній столиці в його електронній адресі тим, що вважає її найкращим містом у своєму житті, де він прожив найбільш щасливі й незабутні 15 років.

Кар’єра Альфреда Коха

У 1987 році молодий кандидат наук став співробітником ЦНДІ КМ «Прометей», де проводилися дослідження в галузі створення нових матеріалів. Через рік він перейшов на роботу в політехнічний інститут на кафедру економіки.

У 1990 році, нібито не без протекції Чубайса, Альфред Рейнгольдович очолив Сестрорецький виконком. Перебуваючи на посаді, він як перспективний керівник був направлений на стажування в чилійський «Інститут свободи та розвитку». Після повернення з Сантьяго його кар’єра різко пішла вгору. У 1991 році Альфред Кох зайняв посаду заступника директора фонду держмайна СПб.

Потім Альфред Кох перебрався до Москви, де займався питаннями приватизації й у 1996 року очолив Держкоммайна РФ. Вершиною кар’єри представника ліберальної опозиції було крісло голови уряду, одержане ним у 1997 році, паралельно з попередньою посадою головного «прихватизатора».

Його переконаність у необхідності проведення кардинальних реформ, ініціація продажу компаній, як пізніше з’ясувалося, за цінами нижче дійсних, завдали колосальної шкоди національній економіці (наприклад, «Норільський нікель» оцінили в $170 млн при реальній вартості в кілька мільярдів). Результатом цих дій була витік на Захід передових вітчизняних наукових розробок, придбання іноземними компаніями контрольних пакетів багатьох стратегічно важливих підприємств, зокрема, оборонного комплексу.

Але пішов з поста віце-прем’єра чиновник не за оцінки підсумків приватизації, а внаслідок скандалу з отриманням високого гонорару за плановане видання книги про проведення російської приватизації. Її авторами повинні були стати вітчизняні реформатори, включаючи його і Чубайса, отримали по $90 тисяч (книга «Розпродаж радянської імперії» вийшла в 1998 році). Крім цього, з’ясувалося, що екс-заступник глави виконавчої влади незаконно отримав у власність дві квартири в центрі столиці. У підсумку він став фігурантом кримінальної виробництва за підозрою в махінаціях і зловживання. Справу було припинено за амністією.

У 1997 році Альфред Кох перейшов з держслужби в бізнес, очоливши раду «Монтес аури», компанії, що займалася цінними паперами. В період 2000-2001 рр. він очолював «Газпром-Медіа», 2001 – НТВ, увійшов ненадовго в керівництво «Ехо Москви». З лютого 2002 року він був членом ради федерації, представником від Ленобласті, добровільно відмовившись від посади сенатора в квітні. У 2003 році він став співголовою «Союзу правих сил».

Альфред Кох про санкції У 2004-2005 рр. вийшли в світ шокуючі 4 томи книги «Ящик горілки», створеної бізнесменом і письменником у співавторстві з Ігорем Свинаренко. У 2006 році її номінували на національну премію «Велика книга». У 2008 році разом зі спеціалістом з демографії Павлом Поляном він видав ще один літературний працю – «заперечення Заперечення» про Голокост.

Особисте життя Альфреда Коха

Екс-чиновник одружений. Його дружина Марина, 1958 року народження, за освітою економіст, зараз домогосподарка. Сімейна пара виховала двох доньок – Олену, 1980 року народження, і Ольгу, яка з’явилася на світ у 1992 році. Старша донька – випускниця Фінансового університету при Уряді РФ, співробітниця компанії Vi, найбільшого в РФ і Східній Європі оператора медіарекламного ринку.

У 2014 році в пресі з’явилася інформація про спільний відпочинок блогера з актрисою Дариною Екамасовой на Кіпрі і про їх нібито близьких відносинах.

Улюблена цитата колишнього високопоставленого чиновника: «Якщо хочеш розсмішити бога, розкажи йому про свої плани». Відомо, що колишній реформатор захоплювався альпінізмом, зокрема, в кампанії друзів підкорив Ельбрус, розгорнувши на вершині прапор опозиційного руху «Солідарність» з сакраментальною написом «Росія без Путіна». Крім цього, як з’ясувалося, йому до душі творчість музиканта Лаертського і колективу «Волохате скло» з текстами пісень шовинистской спрямованості, багатими ненормативною лексикою.

Альфред Кох сьогодні

У 2013 році була опублікована унікальна книга «Революція Гайдара», написана колишнім політиком у співавторстві з Петром Авеном, в яку включені відверті і докладні бесіди з членами гайдарівського уряду. Її номінували на премію в галузі науково-популярної літератури «Просвітитель». Роком пізніше разом з журналістом Ольгою Лапіної він видав «Історію одного села» – книгу про поселення, де проживали його предки.

Альфред Кох про смерть Бориса Нємцова В 2014 році митники вилучили для експертизи картину Ісаака Бродського, яку екс-заступник глави вітчизняного Кабміну намагався вивезти в Німеччину, стверджуючи, що вона не представляє культурної цінності. Однак згодом справжність полотна була підтверджена, і екс-чиновника звинуватили у спробі контрабанди. Сам він стверджував, що раніше експерти оголосили картину вдалою підробкою. У 2016 року йому пред’явили заочне звинувачення у порушенні законодавства, і оголосили в розшук. У підсумку, він постійно проживає у ФРН.

У 2015 році в ЗМІ з’явилася інформація про те, що відомий опозиційний діяч 24 серпня, в День незалежності України, відвідав в Мюнхені могилу Степана Бандери та опублікував в Мережі своє фото поруч з пам’ятником провіднику ОУН з написом «Слава героям!».

Альфред Кох оголошений у федеральний розшук Навесні 2016 року один з найбільш непримиренних дисидентів був учасником «Форуму вільної Росії», що проходив у Вільнюсі. В інтерв’ю пресі він зазначив, що в РФ майже не залишилося сил, здатних протистояти путінському режиму, і що країна незабаром може перетворитися в якусь подобу Північної Кореї.