Кольорова революція – це комплекс мирних протестів (страйки, мітинги, демонстрації), спрямованих на примус влади до виконання вимог громадян, або при неможливості домовитись, зміну правлячої верхівки.

Кольорові революції в різних країнах проходять за схожим сценарієм

Так, першим кольоровим переворотом стала португальська Революція гвоздик, яка сталася у 1974 році. У 1986 році сталася Жовта революція на Філіппінах, а 2003 був ознаменований для Грузії Революцією троянд. Після цього кольорові революції спалахували в різних країнах практично кожен рік. КНР, Киргизія, Єгипет, Росія, Україна, Гонконг, Молдова, Вірменія та інші держави стали осередками невдоволення жителів цих країн.

Причини кольорових революцій

Невдоволення людей керівництвом країни — це узагальнене пояснення того, чому відбуваються кольорові революції. В дійсності існує ряд факторів, що призвели до політичного внутрішньої кризи і його наслідків у вигляді заколотів.

Нестабільна обстановка в країні вихлюпується у кольорову революцію

•Номінальна демократизація всіх державних інститутів;

•Невідповідність заяв керівників країни та їх реальних дій;

•Недовіра до влади;

•Фінансова криза;

•Відсутність діалогу з опозицією;

•Порушення прав людини.

Особливості кольорових революцій

•Відсутність глибокої ідеології. Кольорові революції прийнято протиставляти «справжнім» — переворотів, траплялися до початку минулого століття. Вони несли в собі повну зміну державного й суспільного устрою. Кольорові революції не мають такого глибокого сенсу – вони покликані змінити владу або змусити її зробити дії, яких вимагають мітингувальники (підвищити зарплати, скасувати закони негуманні). При цьому соціальна структура залишається незмінною.

Микола Старіков про кольорові революції •Зовнішній вплив з боку іноземних держав. Оскільки кольорова революція вважається народним дією, «меценати» ніколи не демонструють своєї участі в процесі. Тим не менш, вони відіграють велику роль у виникненні і підтримці невдоволення урядом, фінансуючи вигідні їм течії.

Кольорові революції не завжди обходяться без жертв

•Подвійний сенс. Кольорові революції є потужними технологіями на політичній арені. Вони можуть бути інструментами ослаблення країни на міжнародному ринку або призвести до неможливості протистояти зовнішнього вторгнення.

Структура кольорової революції

Всі революції сучасності схожі у своїх сценаріях. В першу чергу починається процес формування бажаної громадської думки. Ініціатори використовують для цього різні методи: від проплачених статей в ЗМІ до страшних терактів, метою яких є дискримінація існуючої влади.

Паралельно виникають десятки політичних сил, покликаних до дестабілізації внутрішньої ситуації. Тому, перш ніж вступити в партію, що виникла напередодні виборів, уважно придивіться до неї – можливо, ви маєте справу з партією-одноденкою.

Технологія «кольорових революцій» Коли зерно сумнівів проросло в головах людей, починається наступний етап – акції масового протесту. Мітинги і демонстрації зазвичай мають кістяком у вигляді проплачених «активістів», до яких примикають люди, які щиро підтримують ідеї революції.

Коли мітинги розростаються до серйозного масштабу, лідери революції висувають вимоги. Найрадикальніші – відставка уряду та дострокові вибори. Це найбільш ефективний і простий спосіб привести до влади нову команду людей.

При відсутності діалогу правлячої верхівки з мітингувальниками можливий насильницьке захоплення управлінських державних інстанцій.

Революція червоних сорочок у Тайланді

І хоча кольорові революції у своїй основі є мирними, вони нерідко закінчуються трагедіями при спробах жорстокого розгону демонстрацій. Ми пам’ятаємо і ті страшні події в Україні, коли на Евромайдане в Києві було вбито 98 осіб, і заворушення в Таласі (Динна революція в Киргизії), коли за один день було розстріляно 48 і поранено понад 1500 мітингувальників. При найгіршому сценарії кольорова революція може перерости в громадянську війну.

Технології кольорової революції

Кольорова революція – не стихійний, а свідомо змодельований процес, що має підтримку «знизу». Відповідно, при його запуску та налагодження використовуються певні перевірені технології політичного маркетингу.

Спеціальний кореспондент. Революція на замовлення. Фільм Олександра Сладкова •Залучення інформаційних ресурсів (телебачення, друковані видання, Інтернет).

•PR-кампанії подібні тим, які ми можемо зустріти в звичайній рекламі.

•Використання методик психологічного впливу на натовп.

У кольорових революціях поліція і внутрішні війська задіюються не завжди

•«Суспільна» робота по створенню альтернативних неурядових організацій, які в потрібний момент стануть базою для майбутньої революції.

Редакція bestfacts.com.ua вважає, що кольорові революції – складний процес, який лише зовні здається спонтанним і неконтрольованим. Передумови революції починають формуватися задовго до самих подій, а видимі неозброєним оком масштабні інциденти – лише верхівка політичного айсберга.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: